Профорієнтаційна робота

 Презентація хіміко-бактеріологічного аналізу, оператор з ветеринарного обробленння тварин

Банер 1

Банер 2

Банер 3

Банер 4

Банер 5

Портфоліо

 Портфоліо

Виховна година

«Прийди до серця, Україно, благослови добром мене!»

Голос з кадром. Яким теплом і лагідним родинним затишком , якою добротою та материнською ласкою віє від рідної землі. Перші спогади про домівку – немов рожевий спомин дитинства. Моя батьківська хата – це те , що завжди згадується , вона мені сниться , ніколи не забувається і гріє . Стаю на поріг рідної домівки і в уяві одразу виникають спогади , такі далекі і водночас такі близькі …мамина тепла усмішка ,татові обійми …

На душі стає тривожно , котиться гірка сльоза …з болем розумію , що не встиг сказати важливі слова найріднішим людям…

Ведучий. Україна… Рідний край… Золота чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.

Ведучий .Рідний край… Він починається від батьківського порогу, стежини, стрункої тополі, твоїх воріт з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для кожного з нас є слова: Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.

Ведучий Рідний дім, дорога батьківська хата, ласкава оселя! Тут ми народилися, вперше побачили світ, уперше зробили крок. Кожна людина завжди з великою любов′ю згадує місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство. Адже дитинство завжди залишається саме в батьківській хаті.

Свиридюк Костянтин: Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, зоряне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне;

Високі тополі і тихе село…

Таке сокровенне, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Корали калини і таткові очі,

І доля - з лелечого наче крила…

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш татко і мама на світі жила.

Ведуча Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут живуть наші батьки, тут жили наші діди та прадіди, тут коріння роду українського . Знати свій народ — це знати мамину пісню, що сіяла в душу дитини зернятка, котрі, зійшовши, виростали в добро, любов і ласку людині;

Ведучий .Це любити батьківську хату, стежина від якої веде у великий шлях Батьківщину; це шанувати бабусину вишиванку, пам'ятати дідусеву казку.

Ведуча Україна — це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, трепетна українська пісня.

Ведуча.З давніх - давен линули по світу слова про Україну, про її щирий, веселий і працьовитий народ, про лани широкополі, і Дніпро, і кручі, гаї зелені.

Каріна Фоміна .Є щось святе в словах: «мій рідний край».

Для мене – це матусі пісня літня

І рідний сад, від квіту білосніжний

І той калиновий у тихім лузі гай

Маланчук Артем . Для мене – це твої стежки й мої.

В містах і селах стоптані любовно,

Й пісень людські прозорі ручаї.

Усе, що серцю рідне невимовно.

Ведуча. УКРАЇНО МИЛА, КРАЮ МІЙ ЧУДОВИЙ!

ЧИ Є В ЦІЛІМ СВІТІ ЩЕ ТАКА КРАСА?

ЗЕМЛЕ НАША РІДНА, В ЗАПАХАХ БУЗКОВИХ,

В ГОЛУБІМ СЕРПАНКУ ДІВЧИНИ КОСА.

Ведучий 2 ВСЯ В САДАХ ВИШНЕВИХ, У ПАХУЧИХ М’ЯТАХ,

В РОЗЛОГИХ ДОЛИНАХ ВЕРБИ ЖОВТИЙ ЦВІТ.

ЗЕМЛЕ ТИ ВРОДЛИВА, ЗЕМЛЕ КАЛИНОВА,

ДЕ ТАКОЇ ВРОДИ ЗНАЙДЕШ ДИВОЦВІТ?

Ведуча .Стоїть над водою червона калина...
Віками про неї складають пісні, -
Це образ твій світлий, моя Україно,
Він чистий і ніжний, як цвіт навесні.

Ведучий . Червона калина хай піснею лине Туди, де криниця і тиха стежина,

І казка, і приказка, і колискова, Бабусина скриня і мамина мова,

Колядка, щедрівка, розшита сорочка І врода дівоча в барвистім віночку

Ведучий 1. Любов до нашої Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини , до памяті про рідний поріг , стежки дитинства ,до мудрості народної ,з тієї землі , де народилися , виросли.

Ведучий 2 . Рідна земля , як і мама , одна, найрідніша. Вони для людини , як два крила для птаха ,що дані для польоту.

Хомяк Артем . Моя Україно!

На росах, на вода ,на всіх переходах

Курличеш мені в журавлиних ключах.

Моя Україно, родина-країно, ясні небеса в материнських очах.

Софія Батоженіна Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос.

І душу мені засіває зерно.

Моя Україно, колиско-калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

Ващук Олександр .З тобою розлука - гірка моя мука,

Печаль журавля, без гнізда в чужині.

Моя Україно, білявко-хатино,

З твойого вікна світить доля мені.

Ведучий .Звичайно, скажеш одне тільки слово «Україна» і в уяві обов’язково постають тополя , хрущі над вишнями, калина в лузі, верба край долини, пісня… 

Ведуча. .Українська пісня - поетичний вияв працелюбної і співучої вдачі, образне втілення історії народу . Вона така ж нездоланна і безсмертна, як і той народ, що її породив.

Ведучий:Пісня зароджувалась в праці і забавах, у календарних обрядах. Так, щедрівки, колядки, обжинкові, веснянки, весільні пісні. Цей перелік можна продовжувати і далі, бо кожен український обряд дуже багатий піснями.

Гриценко Валерій . Немає України без калини,

Як і нема без пісні солов'я:

А ми - народ, зернина від зернини,

В біді і щасті - ми одна сім'я.

Власенко Дарина

Ми, українці, нація прадавня,

На цій Землі — багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

І багатющий в нас духовний світ.

Іванова Ангеліна

В нас звичаї свої, неписані закони,

По них пізнає українця вся земля.

Своє світосприймання й заборони,

Як і свої ліси, річки й поля...

Петрощук Катерина Свої казки, легенди і повір’я,

Щедрівки і колядки голосні,

Нехай же лине слово українське

У ці зимові , сніжні дні.

Голос за кадром. Куди б для не закинула мене доля ,неодмінно , хоч у думках повертаюсь до незрадливого вогника – батьківської хати , маминої світлиці. З усмішкою згадую ті сніжні зими ,змайстровані татком санки , теплі вечори у родинному колі , матусині казки , бабусині колядки та щедрівки .

Свиридюк Костя .Згадаймо ж нині разом всі

Різдвяні свята чарівні.

Щоби в Святвечір скрізь лунали

Колядки давні голосні,

Петрощук Катерина .А в Щедрий вечір засівали

Зерном,світлиці нам усім,щоб за врочистими столами

Раділи святом і зимі,щоб люди завжди шанували

Звичаї рідної землі.

Іванова Ангеліна .Хай стелить зима білий сніг по стежках,

Прикрасить нам землю на свята.

Хай прийдуть з колядками в хату до нас. Веселих нам свят побажати.

Ведучий . Хай ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею, злагодою і сімейним теплом.

Ведуча. Щоб усі вивчали традиції, історію свого народу і несли у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців.

Ведучий . Хай біда ігоре обходять наш дім , доброго здоровя бажаємо всім!

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЛІЦЕЇСТІВ 

• 1. Загальні правила поведінки здобувачів освіти в закладі:
• 1.1 Правила поведінки ліцеїстів у ліцеї базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України та органів місцевого самоврядування, Статуті ліцею.
• 1.2 Ліцеїсти  приходять до ліцею за 10 – 15 хвилин до початку занять, чисті і охайні. При вході у ліцей дотримуються правил ввічливості, знімають в гардеробі верхній одяг і прямують до місця проведення уроку.
• 1.3 Заборонено перебувати у класних приміщеннях у верхньому одязі.
• 1.4 Забороняється приносити до ліцею та на її територію з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети і речовини; спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики.
• 1.5 Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.
• 1.6 Не дозволяється без дозволу педагогів йти з ліцею і з його території в урочний час. У разі пропуску учбових занять ліцеїст повинен пред’явити наставнику групи довідку від лікаря або записку від батьків (або особи, яка їх заміняє) про причину відсутності на заняттях. Пропускати без поважних причин забороняється.
• 1.7 Ліцеїсти приносять необхідні навчальні приладдя, книги, зошити, щоденник. Повинні дбайливо ставитися до підручників та зошитів. Приходять до ліцею з підготовленими домашніми завданнями з предметів згідно з розкладом уроків.
• 1.8 Ліцеїсти повинні охайно вести щоденник і давати його вчителю без будь-яких заперечень.
• 1.9 Ліцеїсти мають бути ввічливим у спілкуванні з учителями, працівниками ліцею, батьками інших ліцеїстів, а також з іншими здобувачами освіти.
• 1.10 Ліцеїсти проявляють повагу до старших, піклується про молодших. Ліцеїсти й педагоги звертаються один до одного шанобливо. Здобувачі освіти поступаються дорогою дорослим, старші– молодшим, хлопчики – дівчаткам.
• 1.11 Поза ліцеєм ліцеїсти поводяться скрізь і всюди так, щоб не осоромити свою честь та гідність, не заплямувати добре ім’я ліцею.
• 1.12 Ліцеїсти повинні дбайливо ставитися до ліцейного майна і речей, що належать вчителям та іншим ліцеїстам. Забороняється брати без дозволу чужі речі. Ліцеїсти бережуть майно ліцею, надають посильну допомогу в його ремонті а у разі пошкодження батьки ліцеїста зобов’язані відшкодувати збитки.
• 1.13 Фізична конфронтація, залякування і знущання, булінг є неприпустимими формами поведінки.
• 2. Поведінка на заняттях
• 2.1 До початку уроку ліцеїст повинен прибути до кабінету до першого дзвінка; після першого дзвінка з дозволу вчителя увійти до класу і підготуватися до уроку.
• 2.2 Заборонено запізнюватися на уроки без поважних причин.
• 2.3 У разі спізнення на урок постукати у двері кабінету, зайти, привітатися з вчителем, вибачитися за спізнення і попросити дозволу сісти на місце.
• 2.4 Забороняється виходити з класу без дозволу вчителя.
• 2.5 Якщо під час занять ліцеїсту необхідно вийти з класу, то він повинен підняти руку і попросити дозвіл у вчителя.
• 2.6 Заборонено перебувати у класних приміщеннях у верхньому одязі.
• 2.7 При вході педагога в клас ліцеїсти встають на знак вітання, сідають після того, як учитель відповість на вітання і дозволить сісти. Так само ліцеїсти вітають будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять.
• 2.8 Протягом уроку:
•      – не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших сторонніми розмовами, іграми та іншими, що не стосуються уроку, справами;
•        – не можна підводитися без дозволу учителя;
•        – не можна вживати їжу та напої, жувати жуйку;
•        – забороняється користуватися мобільними телефонами.
• 2.9 Урочний час повинен використовуватися ліцеїстами тільки для навчальних цілей. За пер-шою вимогою вчителя  необхідно пред’являти щоденник. Будь-які записи в щоденниках ліцеїстами повинні виконуватися охайно. Після кожного навчального тижня батьки ліцеїста ставлять свій підпис у щоденнику.
• 2.10 Ліцеїсти зобов’язані знати і дотримуватися правил техніки безпеки як під час уроків так і після їх закінчення.
• 2.11 Якщо ліцеїст хоче поставити запитання вчителю або відповісти на запитання вчителя, він піднімає руку.
• 2.12 Під час уроку ліцеїст має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.
• 2.13 Ліцеїст має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних суперечливих і неоднозначних питань.
• 2.14 Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення заняття, ліцеїсти мають право покинути клас.
• 2.15 При виході вчителя або іншого дорослого з класу ліцеїсти встають.
• 3. Поведінка до початку, на перервах і після закінчення занять
• Час перерви – особистий час кожного ліцеїста. Він може його проводити по своєму розумінню, проте, не повинен заважати іншим.
• 3.1 Під час перерви ліцеїсти зобов’язані:
•        – навести чистоту та порядок на своєму робочому місці;
•        – вийти з класу;
•        – рухаючись коридорами, сходами, триматися правої сторони;
•        – підкорятися вимогам працівників школи, черговим учням;
•        – допомагати підготовляти клас на прохання вчителя до наступного уроку.
• 3.2 Під час перерви ліцеїсти можуть вільно переміщатися по ліцею, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки.
• 3.3 Під час перерв ліцеїстам забороняється:
•        – бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях, кататися на перилах, поблизу вікон і в інших місцях, не пристосованих для ігор;
•        – штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу для вирішення будь-якої проблеми, грати у м’яча у приміщеннях не пристосованих для цього;
•        – сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися;
•        – вживати непристойні вирази і жести на адресу будь-яких осіб, знущатися, цькувати, шуміти, заважати відпочивати іншим;
•        – палити в будівлі і на території школи.
• 3.4 Категорично заборонено самовільно відкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.
• 3.5 Після закінчення занять ліцеїст повинен:
•        – забрати одяг з гардеробу, акуратно одягнутися і покинути ліцей, дотримуючись правил ввічливості.
• 3.6 Черговий по кабінету(лаборант):
•        – знаходиться в кабінеті під час перерви;
•        – забезпечує порядок у кабінеті, провітрює приміщення;
•        – допомагає вчителю підготувати кабінет до наступного уроку;
•        – стежить і підтримує відповідні санітарні умови.
• 3.7 Забороняється перебувати у приміщенні їдальні у верхньому одязі.
• 3.8 На перервах ліцеїсти можуть звернутися до свого наставника групи, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.
• 4. Кінцеві положення
• 4.1 Ліцеїсти не мають права пропускати заняття без поважних причин.
• 4.2 Ліцеїсти не мають права під час знаходження на території ліцею та проведенні ліцейних заходів скоювати дії, небезпечні для власного життя і здоров’я та оточуючих.
• 4.3 Ліцеїсти не мають права знаходитися в приміщенні ліцею після закінчення учбових занять або неурочних заходів без дозволу працівників ліцею.
• 4.4 Паління, вживання алкогольних напоїв та нецензурних висловів на території ліцею категорично заборонено.
• ГОЛОВНЕ:
• 1. Намагайтесь жити так, щоб людям поруч з Вами було добре.
• 2. Перш ніж звернутись до людини, посміхніться їй: адже добрі стосунки починаються з посмішки.
• 3. Навчиться радіти не лише своїм успіхам, але й успіхам однокласників та друзів.
• 4. Ніколи нікому не заздріть та не зраджуйте: це відштовхує людей і руйнує їх стосунки.
• 5. Намагайтесь прийти на допомогу людині, не чекайте, поки тебе про це попросять.
• 6. Якщо Вам буде погано, не поспішайте звинувачувати у цьому інших, вчіться терпіти неприємності: погане швидко проходить.

Сценарій для заходу до річниці війни

Ведучий І: Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися.

Ведучий ІІ: Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро  — одна з найбільших річок Європи.

Ведучий І: На берегах Дніпра розташована столиця нашої держави, ЇЇ серце – місто Київ.

Ведучий ІІ: З півдня Україну омивають моря – Чорне і Азовське.

Ведучий І: На заході здіймаються у небо вершини Карпат. На півночі територія покрита густими лісами.

Ведучий ІІ: А далі на південь природні пейзажі змінюються, переходять у вільні степи…

Ось така дивовижна природа нашої неньки України.

Ведучий І: Справді, немає у світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Вкраїноньку, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не віддалити від рідної землі.

Ведучий ІІ: Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш  Майдан 2004 року, який був святом Свободи і  революція 2013 року – Революція гідності.

Ведучий І: Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою Європейськість, гідність, своє ставлення до свободи.

Ведучий ІІ: Земля моя рідна – це моя Україна. Щасливі ми, що народились і живемо на цій чудовій, багатій землі. Я вже знаю, якого кольору літо. До 2013 року воно буяло пишними барвами квітів, заплітало пишну пшеничну косу поля, п’янило пахощами соковитих трав…

1. Так би, людоньки, вік нам жить,

Набиратись духовних сил,

Бога славить, дітей ростить,

Світла прагнути і краси!

2. Але грізні часи прийшли –

Революцій і воєн шквал,

Злі, криваві вітри загули,

Вбивств і голоду дикий шквал.

Заспівати 1 куплет пісні «Ой у лузі червона калина похилилася»…

3. Не встигли дзвони поминальні віддзвонити

І сльози скапати за вбитими синами,

Як знову горе, — Неньку ріжуть рідні діти,

Яким сусіди злі рідніші є від мами.

4. І плаче мир, на нього дуло автоматне

Так хижо дивиться, і холодом відгонить.

Зігнулось дерево квітуче і ошатне,

Скривилось сонце, болем в скронях кров стугонить.

5. Що із країною? Звідкіль оця дуальність?

Може це марево? У сні я чи у комі?

Вмикаю комп і телевізор. Це реальність…

Війна запалює іскру. Душа на зломі.

6. Це не кіно, це жах війни,

Де сталь горить і тіло рветься.

Де смерть, неначе смерч , несеться,

Вриваючись у мирні сни.

7. Це не кіно, це справжня кров

Фарбує землю в колір вишні;

Це сходять засіви торішні

Братоненависті і змов.

8. Це не кіно. Реальність, так!

Та сили наберем і злості,

Гопак станцюєм на костях

Усяких мастей посіпак.

9. О. Боже, дай усе це винести, не впасти,

Набратись мудрості одвічної і сили.

Рятуй народ мій, Україну від напасті.

Розчисти зло, котре так підло натрусили.

10. Злетілися московські круки

Мою Вкраїну розпинать…

І заламали Сходу руки,

Щоб кров моїх дітей спивать.

11. Нові загарбники чи юди

Війну несуть за срібняки…

І піднялись в єднанні люди,

Щоб рідні захистить стежки.

12. В огні конає земля мила

(Загине сотня не одна…)

І б’ється птахом Україна

Братами зраджена, свята.

Ведучий І: Навесні 2014 року українці обрали нового президента, нову владу, європейський шлях розвитку та реформ.

Ведучий ІІ: Здавалось, усе закінчилось, минуло і більше ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так сталось, як гадалось.

Навчальна документація

2019 рік новий стандарт по професії лаборант ХБА 2 і 3 розряду

Зміст навчальної програми лаборант 2019

Курсова робота

Перелік навчально-виробничих робіт

Поурочно-тематичний план

Типова програма

Матеріали виробничого навчання по професії лаборант ХБА 2 розряду Модуль ЛХБА-2.1

Свято 8 Березня « ЖІНКА – вічна загадка природи »

Сценарій до

 8 Березня:     

                           «ЖІНКА –      

   вічна  

   загадка 

  природи»

   

                               Звучить ніжна мелодія…

    Хлопці зустрічають жінок з квітами і проводять їх до найкращих місць у святковому залі.

    Коли гості продовжують займати місця, звучить пісня «Родина» у виконанні Музики Віктора.

Слова з-за куліс:

До нас приїхав гурт  Віагра, який хоче привітати всіх присутніх з святом 8 Березня. До складу гурту ввійшла нова солістка. Тому прохання суворо не судити, а підтримувати оплесками.

Голос з-за куліс: Слово для привітання надається директору Плужненського професійного аграрного ліцею, Лісовському Михайлу Івановичу.

Ведучий 1:Кажуть в Парижі найкращі  жінки.

Але це скоріше мабуть навпаки.

Найкращі жінки в нашім ліцеї.

Всі вони мов справжні цариці.

Ведучий 2: Доброго дня дорогі друзі.

Ведучий1 : Ми раді вітати вас у цій залі.

Ведучий2: Сьогодні наше свято присвячено  святу весни  і кохання – Міжнародному жіночому дню 8 березня.

Ведучий1: У дні весняного пробудження й оновлення землі вшановуємо Жінку!

Неможливо навіть  уявити собі життя без тебе чарівна, лагідна, щира на любов, Берегине Родинного вогнища, мудра наставнице, просвітнице душевного спокою, доброти та злагоди!

Ведучий2:  Дорогі жінки прийміть у подарунок:

Пісню у виконані МУДРИК СНІЖАНИ І МУЗИКИ ВІКТОРА « Повертай додому»

Ведучий1: Чи може хтось сказати, чому  жіноче свято ми відзначаємо саме навесні?

Ведучий2: Все дуже просто . Весною відбувається оновлення в природі,зародження нового. А жінка теж дарує світові нове життя.

Ведучий1: Весна – символ молодості  й здоров*я, краси  і кохання. І в переддень 8 Березня ми бажаємо всім жінкам і дівчатам завжди бути такими молодими красивими , ніжними коханими, як сама весна.

Ведучий2: До вашої уваги кохані жінки:

Пропонуємо подивитись мініатюру «Я жінка і Я красива»

Ведучий1: Любити жінку – відкривати світ,

Де святом зацвітає все буденне.

Любити жінку – цілувати слід,

Де йшла вона і думала про мене!

Ведучий2: Любити жінку - чемно до землі,

Вклонятися і сумніву не мати,

З мого довкілля, на однім крилі,

Кохана, дівчина, дружина, мати!

Ведучий1: Звучить пісня у виконані…

Музики   Віктора «Я люблю тебя до слёз».

Ведучий2:Найсвятіше в жінці – материнство!

Недарма в народі кажуть:

Нема цвіту, як маківочка,

Нема рідного ,як матіночка1

Ведучий1: Мама… Це прекрасне слово , яке промовляє дитина. Воно звучить на всіх мовах світу однаково ніжно. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. У мами найдобріші  і найласкавіші руки. У мами найрідніше і найчуйніше серце – в ньому ніколи не згасає любов. І скільки  не було б нам років, 10,20,30 чи 50, нам завжди потрібна мама, її увага, її  погляд.

Ведучий2: Послухаємо пісню, яку нам виконає Стасюк Катерина «Вільний птах»

Ведучий1: На великому материнському  терпіні тримає ця земля наша. Царство матері – це царство ніжності, витонченості і терпіння!

Ведучий2: А зараз звучить вірш для кожної матусі в залі, у виконанні Охріменко Інни та авторський вірш Котович Юлії.

Мамо моя рідна, я люблю тебе,

Я тобі дарую небо голубе,

Світанкові зорі, із трави росу

На весняне свято я тобі несу

Я несу в дарунок квіти голубі,

За усе, матусю, вдячний я тобі:

За життя цікаве, за щасливі дні,

За любов і ласку, що даєш мені!

Привітаю маму нині з святом я,

Хай живе щасливо матінка моя!

Хай у серці буде ласка і тепло,

Хочу, щоби добре їй завжди було!

Ведучий1: Але жінка це не лише мама, а й господиня, берегиня роду . Поряд із нею майже завжди – чоловік, господар.

Ведучий2: Жінка створена для чоловіка, а чоловік для роботи. Це чоловіки  з нудьги  придумали, для чого їм потрібна жінка, а Богові залишили клопіт створити її.

Ведучий1:  Узяв Бог кілька яскравих променів сонця, усі чарівні фарби ранкової зорі, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошеняти, граціозність газелі, притяг усилу магніта.

Ведучий2: Саме так Бог змішав усе разом, а потім додав холодного проміння зірок, нестримного гірського потоку,  неприступності Евересту, гнучкості пантери, нещадності стихій.

Ведучий1: Ось таку жінку Бог передав чоловіку, при цьому промовивши:» Бери її такою як вона вийшла, і не намагайся переробити, знай щастя з нею впродовж  і терпи муки  до самої смерті. А щоб вам разом жилося легше, постарайтесь щодня влаштувати хоча б одне маленьке свято».

Ведучий2:  А зараз звучить пісні яку виконає Мудрик Сніжана «Мальви»

Ведучий1: Випадково витріпав килимок з коридору – свято. Радісно сів на жуйку в новому костюмі – велике свято.

Ведучий2:  Зачекай не треба так говорити . Дозволь мені закінчити твою промову. Візьміть теплий весняний ранок, додай трохи пахощів перших пухнастих пролісків і так вимісімо це у прозорому  березневому повітрі, щоб звучала прекрасна пісня.

Ведучий1: І для вас також звучить пісня у виконані:  Лівчук Оксани  «Не журися моя мамо»

Ведучий 2: А чи знаєте ви що в нашому залі присутні мами в яких є внуки . Тобто Бабусі.

Ведучий2: Бабуся – найкращий наш друг. Недарма люди  кажуть : Щасливий той в кого      бабця люба є: той біди вже не знає, бо бабусенька скрізь дбає.

Ведучий1: Бабуся, бабусенька . Бабуня – солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово? А чому? А тому що бабуся -  це мамина  або татова мама, отже вона прожила у  двічі більше, як наші мами чи тато.

Ведучий2: Бачила у житті удвоє більше. І онуки ,мабуть, удвоє дорощі для неї. Бо вони – діти її дитини. Правду кажуть у народі:  « Діти – це діти, а справжні діти – це онуки».

Ведучий 1: Для вас, наші золотенькі, вірш у виконані Котяш Вікторії «Батьки»

Ведучий1:Щиро зичимо світлої долі,

Нехай радує хлібне поле

Та весняні теплі зливи,

Щоб були ви здорові і щасливі.

Ведучий2:

Щоб не знали незгод у дорозі,

Щоб стрічало добро на порозі,

І щоб щедрість та радість крилата

Не виходила з кожної хати.

Ведучий1:Зі святом вас, любі жінки!

Хай сонце грає вам тепліше

І світять зорі золоті!

Хай 8 березня частіше

Буває у вашому житі.

Ведучий2: Пропунуєм вам подивитись  номер: «Ключовий момент»

Ведучий1: Хай чоловіки вас цінують ,

Складають танці і пісні.

Хай вашу усмішку шанують

Не тільки рано навесні.

Хай будуть кроки всі прикрасні

І друзів вірних все життя.

Нехай усмішки будуть рясні.

Хай будуть щирі почуття.

Танець у виконані Музики Віктора, Панчохи Віктора і Котяш Вікторії.

Ведучий2: Щастя вам дорогі жінки!  Хай воно ходить у ваші домівки затишком, дзвінким дитячим сміхом, музикою, квітами, любов’ю.

Ведучий1:  А кому ж як не жінці, нести в наше життя цей     божественний вогонь ЛЮБОВІ – щодня, щомиті й усьому ?

Ведучий2: Ще раз бажаємо вам безмежного щастя, міцного здоров’я, успіхів, благополуччя, любові й усього найкращого.  А на завершення звучить пісня у виконанні групи «Пустунки» «У вишневому саду»

                                              СВЯТО ВЕСНИ

Ведуча 1.

Доброго дня усім, хто зібрався у цьому залі. Теплих посмішок, радісних облич, чудового настрою.  У дні весняного пробудження землі вшановуємо жінку.

Ведучий 1.

Неможливо навіть уявити собі, життя без тебе, чарівна, лагідна, мудра наставнице, просвітнице душевного спокою, доброти та злагоди.

Ведуча 1.

Слово для привітання надається заступнику по НВЧ Плужненського професійного аграрного ліцею - Кушніру Віктору Петровичу.

Ведучий 2.

Жінка! Тебе оспівують музи, поезії і музики, живопису і скульптури. Так буде вічно. Жінка! Скільки в цьому слові ніжності, мудрості, сили і доброти. В тобі поєдналося все прекрасне, добре, чисте.

Ведуча 2.

У кожного сидячого у цьому залі є мама, яке це прекрасне, милозвучне слово, мама! І все те хороше, що у нас є, дано нам серцем, молоком, добротою і любов’ю матері. Материнське серце вічне, як небо та щире, як земля. Воно є тим вогником, який горить у наших серцях і ніколи не гасне.

Ведучий 2.

А зараз для всіх мам, які є у цьому залі пропонуємо послухати пісню “Мама” у вконанні Стасюк Катерини. (Додаток 1)

Ведуча 1.

А зараз ми хочемо привітати такими теплими словами усіх жінок з адміністрації і соціальну службу.

Велике спасибі Вам милі жінки, за материнську ласку і мудрість, ніжність і добре слово.

Сердечно бажаємо Вам, наші дорогі матері, дружини, доньки та сестри нев’янучої молодості, радості та краси. Нехай вас ніколи не оминає турбота чоловіків, кохайте і будьте коханими.

Ведучий 1.

Весна...Вже сама згадка про неї будить у серці шалену радість, тривогу. Весна зачаровує своїми таємницями, дарує тепло.

Ведуча 1.

А зараз послухайте у привітання пісню Музики Віктора “Дорогая”

(Додаток 2)

Ведуча 2.

Шановні вчителі,

Порадники ви наші.

Спасибі вам за щирість і турботу,

Знання й уміння з нас людей творити,

Тож зичимо в щасті Вам й щедротах жити!

Ведучий 2.

Ми обіцяємо вчитися справно,

Гав на уроках не ловити,

Поводитись дуже гарно,

Ліцей - як рідний дім любити.

Зараз звучить пісня у виконанні Мудрик Сніжани “Я у тебе одна”

(Додаток 3)

Ведучий 2.

Дорогі майстри-жінки

Хай сонечко світить з ясного неба

Бажаємо всього, чого тільки треба

Щоб серце зігріло тепло

Щоб завжди в душі панувало добро.

А зараз вірш у виконанні Котяш Вікторії.

(Додаток 4)

Ведучий 1.

Нехай старання ваші і труди

Помножать успіхи у ріднім колективі,

Живіть у добрі і радості завжди,

І будьте все життя щасливі!

Ведучий 2.

Дорогі майстри завжди будьте молодими і красивими, як весна!

Ведучий 1.

Для вашої уваги пропонуємо пісню “Дівчина - Весна” у виконанні Стасюк Катерини та Мудрик Сніжани.

(Додаток 5)

Ведучий 2.

Вихователь, вахтер, бібліотекар, медична сестра - яка це нелегка робота. Адже вони працюють у гуртожитку, розуміють, що мають справу з юнаками та дівчатами.

А зараз вірш у виконанні Рабченюк Валі.

(Додаток 6)

Ведучий 1.

Ми будем вдячні вам довіку

За віру, ласку і тепло

Надію, віру і любов.

За те, що наші пустощі терпіли

І незнання, і не бажання й біль.

За те, що надто рано посивіли

Наставники ви наші дорогі.

Ведучий 2.

Пропонуємо вашій увазі гумористичну сценку “Сільське життя”

Ведуча 1.

А зараз вітаємо зі святом працівників їдальні, навчального кафе і завскладом.

Невже ви не втомились

Готувати їсти щось нове,

Для цього ви на світ народились

Щоб готувати щось смачне.

Ви наче нездоланність

Крізь все пронесете іскринку добра

Щоб засвітились в серденьку дитячім

Вогонь священний розуму й краси!

Ведучий 1.

Спасибі Вам, невтомні трудівниці,

За весь Ваш труд, за всі Ваші діла

За руки ці, за лагідні світлиці,

За все хороше шана Вам й хвала.

Ведуча 1.

У виконанні Музики Віктора Звучить пісня “Мамина сорочка”

(Додаток 7)

Ведучий 2.

А зараз вітаємо працівників бухгалтерії і секретарів.

Нехай сяють очі з ніжністю,

А серце розквітне радістю,

Хай доля красива, як соняшник

Дарує Вам щастя райдуги!

Ведуча 2.

Щоб Ви цвіли, мов маки в житті,

Були красиві, гарні, як весна.

Хай Вам завжди дарують квіти

Весна, і осінь, і зима!

Ведучий 2.

А зараз до вашої уваги, у виконанні вокальної групи дівчат, пісня

“Україночкам” (Додаток 8)

Ведуча 1.

Також хочемо привітати технічний персонал.

Знову восьме березня на календарі

Мов дві коси, з’єднались у два віночка

З ним пролісок та жіночки,

Найкращі сестри і вродливі дочки!

Ведучий 1.

Вітаємо Вас зі святом жіночим,

Зі святом щасливим, чудовим та ясним,

Зі святом весняним і променистим,

Світлим, бадьорим, радісним, чистим,

Зі святом любові, уваги й тепла,

Міцного здоров’я Вам, шани й добра!

Ведуча 1.

Для Вас виконується гумористичний танець “Лебедине Озеро” у виконанні “найкращих дівчат” групи.

Ведуча 2.

А зараз вірш у виконанні Степанюк Марина.

(Додаток 9)

Ведучий 2.

Бажаємо вам здоров’я міцного, щастя п’янкого!

Чистих ранків, зоряних світанків!

Променів сонця у кожне віконце!

Ніжної ласки, душевної казки!

Ведуча 2.

Прощань без ліку, довгого віку!

Бувайте веселі, бувайте здорові!

В багатій оселі, взаємної любові!

Купайтеся в усмішках, цілунках!

У щедрої долі в дзвінких подарунках!

Ведучий 2.

Ось і підійшов до закінчення наш святковий вечір. Ми ще раз хочемо привітати усіх працівниць і учениць ліцею зі святом 8 Березня піснею у виконанні Фролової Даші. (Додаток 10)

   Додаток 1

“Мама”

Хто мене зігріє в темну ніч?

 Хто мене зігріє в темну ніч?

Хто мені тихенько заспіває?  

 Доля, мов ріка, така глибока.

Ми з тобою, мамо, віч-на-віч.  

Тільки ми з тобою віч-на-віч,

Знаю я, що кращої немає.

 Ніжна моя, мамо, синьоока.

Хай минають дні, летять роки  

 Хай минають дні, летять роки  

І, незай, складне стає так просто.

 І, нехай, складне стає так просто.

Може, вже й доросла я?  

 Може, вже й доросла я?

                ПРИСПІВ:

   Я не буду казати,  

   Та знай: ми блукаємо між світами.

   Але там, де у неба є край,

   Чути пісню моєї мами.

    Я не буду казати

    Та знай: ти у мене одна єлина.

   Тільки ти чекай.

    Мамо, я до тебе лину!

           Додаток 2

Я знаю, что ты лучше всех,

 Я знаю, что ты краше всех,
Что больше не встречу такую.

 Мне это увидеть несложно,

И мне признаваться - не грех,  

 И мне признаваться - не грех,

Что я не влюбился в другую.   

 Что жить без тебя невозможно.

Я знаю, ты всех милей,  

 Я знаю, что ты всех милей,

Любых бриллиантов дороже.  

 Любых бриллиантов дороже.

Ты стала когда-то моей,   

 Ты стала когда-то моей,

Моей, а не просто прохожей.

    На женщин других не похожа.

                 Приспів:

  Ласкаю тебя, лелею тебя, дорогая,

   Что губ нет нежней, что рук нет теплей, понимаю!..

     Целую тебя, желаю тебя, дорогая,

      Любимой своей, желанной своей называю!..

 Додаток 3

Не розповідай мені казок

 Не розповідай мені казок
Всі вони із іншого життя

 Вже у полі вітер заспівав
Краще ти приходь під вечір у садок               Я сама піду під вечір у садок

Подивитись як зірки з небес злетять.             Щоб ти лагідно мене поцілував.

          Приспів:

   На вітру зів’яне трава

   Якщо ти не кажеш, що любов ще жива

   Якщо не повіриш у мої почуття

   Білі зорі до землі не злетять

    А на Україні розквітають сади

   То іди до мене, щоб не було біди

     Я одна у тебе, я у тебе одна

      У думках омріяна весна.

Додаток 4

                       “Мамі”

    Дощі, що йшли багато днів, - затихли,

    І сонце літній день поцілувало.

    За вітром хмари чорні десь поплили,

    Земля в віночок волошковий вбралась.

    Це мамин день, сьогодні в мами свято,

     Несем свої серця з любов’ю мамі,

     На світі слів прекрасних є багато,

     Але для неї їх усіх замало.

     Ми віддаємо маму в руки Божі,

      Він знає, як її нагородити,

      Він на стежках життєвих допоможе,

      І відповість на всі її молитви.

 Додаток 5

Ой палає зірка-нічка і лунає спів,

І лунає спів, березневий спів.

А уранці грайлива річка вийшла з берегів,

Вийшла з берегів, вийшла з берегів.

Їй нестримній не до вподоби музика сумна,

Музика сумна, музика сумна.

Не шукайте у річці броду, бо прийшла весна,

Бо прийшла весна, дівчина-весна.

             Приспів:

Дівчина, дівчина, юна весна,

Звідки приходить ніхто не зна.

Звідки приходить ніхто не зна,

Дівчина, дівчина, юна весна.

В небі місяць неначе човен, човен без весла,

Човен без весла, човен без весла.

А на землю приходить знову ніжна-чарівна,

Ніжна чарівна, дівчина-весна.

І танцює вона до ранку, спокою не зна,

Спокою не зна, спокою на зна.

І співає свою веснянку ніжна-чарівна,

Ніжна-чарівна, дівчина-весна.

                Приспів

Дівчина, дівчина, юна весна,

Звідки приходить ніхто не зна.

Звідки приходить ніхто не зна,

Дівчина, дівчина, юна весна.(2)

Ой палає веселка в небі і дзвенить струна,

І дзвенить струна, і дзвенить струна.

І кохає лебідку лебідь, бо прийшла весна,

Бо прийшла весна, дівчина-весна.

              Приспів

Дівчина, дівчина, юна весна,

Звідки приходить ніхто не зна.

Звідки приходить ніхто не зна,

Дівчина, дівчина, юна весна.(4)

              Додаток 7

Перед Богом мама на колінах,                 За дітей незрячих і безсилих-

Щирим серецем молиться вона                Молиться не тільки за своїх!

І горить незмінна і нетлінна                       За дітей, щоб вирвати із аду,

Віра - непідкупна і міцна!                            Усім серцем молиться вона.

Ця молитва небо відкриває,                       В цій молитві сила зорепаду

Ця молитва рветься в Небеса,                   І морської хвилі глибина...
Бо любов Господня в ній палає!                 Перед Богом на колінах мати,
І слова, як вранішня роса:                          А насправді - воїн на коні!!!

Кожна крапля має силу Божу                     Дай бажання поряд з нею стати

Для нужденних хворих і німих...                  І молитись, Боже, і мені!!!

  Додаток 7

Мені сорочку мама вишивала                      Літа неначе птахи пролітали
Неначе долю хрестиком вела                      Матусі коси дивом зацвіли
Щоб лихих стежинок не шукала                  І я сорочку білу вишиваю
І до людей привітною була                          Як вишивала матінка мені
Виконуй доню – мама говорила                  Виконуй доню – мама говорила
Життя закони, істини прості                        Життя закони, істини прості
Не зраджуй землю, що тебе зростила        Не зраджуй землю, що тебе зростила
Не залишай нікого у біді                             Не залишай нікого у біді.                                                Приспів

   А сорочка мамина біла-біла                     А сорочка мамина серцю мила                 А сорочка мамина зігріває                       Я її до серденька пригортаю.

       Додаток 8

Є багато в світі жіночок 
А яке нудне було б життя

Різноманітних таких,                              Без красоти милих дів,

Безліч думок у нас про них.                    Без їх буття та вибриків.

Тільки зрозуміти до кінця                        Звісно, було б нікому тоді

Їх не можливо ніяк,                                  Співати до світання

Мрія така є в нас однак.                          Гарні пісні про кохання.

              Приспів

 Скільки б не було у світі                             Різних гарних жінок,                             Та для нас нема нікого,                             Краще українок!                             Пощастило нашим хлопцям,                      Квітне їх барвінок,
 Бо країна наша - це скарбниця

  Файних дівок!

  Додаток 9

 Можна у світі чимало зробити:                    перетворити зиму на літо,         можна моря й океани здолати, гору найвищу штурмом узяти,                    можна пройти крізь пустелі та хащі,тільки без мами не можна нізащо. Бо найдорожче стоїть за словами, В світі усе починається з мами.

      Додаток 10

Від порога дитинства у далекі світи                І куди б не занесли, мене долі дороги.

Пролітають птахами дні за дніми, роки.          До батьківської хати вічно кличуть мене

Та куди б не занесли мене долі дороги,        Твої стомлені руки, такі ніжні, ласкаві

Скрізь мене зогрівала твоя вірна любов.       Твоя вірна, безмежна, материнська любов.

Вона вчила любити найдорожче у світі,

Рідну матінку-землю вона вчила любить.
                   Приспів:

     Твоя любов дає мені наснагу,                         Твоя любов веде в незнаний світ.                   Так буть вовік, благословенна мати,               Твоя любов вчить, як у світі жить.