Погоджено” „Затверджено”

Начальник Ізяславської районної Директор Плужненського

лікарні ветеринарної професійного аграрного ліцею

медицини

____________ І. Д. Мітітюк _________М.І.Лісовський

ПРОФЕСІЙНО - ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН І ПРОГРАМА

З ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Професія – 8229.2. Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу

Кваліфікація: 2 розряд

№ з/п	Тема	Кількість годин
І. Виробниче навчання
1.1.	Вступ. Інструктаж з безпеки праці, пожежної безпеки і електробезпеки	6
1.2.	Виконання робіт у хіміко-бактеріологічній лабораторії	90
1.2.1.	Ознайомлення з лабораторним посудом загального і спеціального призначення, фарфоровим, мірним посудом, допоміжним металевим устаткуванням (штативами, кільцями, зажимами і т.п.), устаткуванням для миття і сушіння посуду.	12
1.2.2.	Правила безпеки праці при роботі з хімічними реактивами. Вивчення хімічних реактивів, визначення їх за зовнішнім виглядом	6
1.2.3.	Ознайомлення з основними типами терезів, вивчення правил зважування. Набуття навичок роботи з технічними і аналітичними терезами. Зважування рідин, сипучих матеріалів.	12
1.2.4.	Приготування точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів. Проведення розрахунків для приготування розчинів.	12
1.2.5.	Безпека праці при фільтруванні. Вивчення техніки фільтрування, ознайомлення з фільтрувальними матеріалами.	6
1.2.6.	Відбір проб води, кормів, молока і молочних продуктів, м’яса, визначення їх за органолептичними показниками.	42
1.3.	Виконання робіт на виробництві.	102
1.3.1.	Набуття навичок роботи з пальником. Різання трубочок, паличок. Відтягування, згинання трубочок.	6
1.3.2.	Набуття навичок роботи з електронними і торсіонними терезами.	6
1.3.3.	Приготування точних і приблизних розчинів солей, кислот, лугів. Приготування розчинів із фіксаналів. Правила зберігання розчинів.	12
1.3.4.	Набуття навичок фільтрування при звичайному тиску, під вакуумом, при нагріванні і охолодженні, фільтрування летких речовин.	6
1.3.5.	Вивчення способів центрифугування. Набуття навичок роботи з ручними стаціонарними центрифугами.	6
1.3.6.	Ознайомлення з приладами і устаткуванням для кристалізації. Проведення кристалізації. Висушування органічних рідин, твердих речовин і газів. Набуття навичок роботи із сушильними шафами.	18
1.3.7.	Відбір проб яєць, меду, риби, визначення їх за органолептичними показниками. Відбір проб грунту, визначення поглинальної здатності грунту. Визначення за зовнішнім виглядом різних видів азотних добрив. Визначення температури і відносної вологості повітря.	48
	Всього годин:	198
ІІ. Виробнича практика
2.1.	Ознайомлення з підприємством, інструктаж з охорони праці.	6
2.2.	Вивчення та освоєння прийомів і видів робіт лаборанта хіміко – бактеріологічного аналізу 2 розряду.	56
2.3.	Самостійне виконання робіт лаборанта хіміко - бактеріологічного аналізу 2 розряду.	253
	Кваліфікаційна пробна робота.
	Всього годин:	315
	Разом:	513

І. Виробниче навчання

Тема 1.1.Вступ. Інструктаж з безпеки праці, пожежної безпеки

та електробезпеки.

Ознайомлення з програмою виробничого навчання. Ознайомлення з лабораторією, робочими місцями, порядком одержання і здавання інструментів, пристроїв, лабораторних приладів і реактивів.

Ознайомлення з режимом роботи, правилами внутрішнього трудового розпорядку в лабораторії.

Інструктаж з безпеки праці. Ознайомлення з основними видами і причинами травматизму. Запобігання травматизму: користування захисними окулярами, огородження небезпечних місць, безпечні способи виконання робіт.

Вивчення інструкції з безпеки праці, пожежної безпеки і електробезпеки.

Правила безпеки праці в хіміко-бактеріологічній лабораторії.

Правила роботи з хімічним посудом.

Правила виконання хімічних реакцій.

Правила безпеки під час роботи з хімічними реактивами. Безпека праці з отруйними і вибухонебезпечними речовинами.

Безпека праці з кислотами, лугами під час нагрівання, переливання кислот і лугів.

Безпека праці з легкими і легкозаймистими речовинами, під час нагрівання вогненебезпечних речовин (ефіру, ацетону, бензолу, бензину і т.ін.)

Правила безпеки під час відбору проб води, кормів, молока і молочних продуктів, м’яса.

Тема 1.2. Виконання робіт у хіміко-бактеріологічній

лабораторії

Тема 1.2. 1. Лабораторний посуд

Інструктаж з безпеки праці.

Ознайомлення з лабораторним посудом загального і спеціального призначення, фарфоровим, мірним посудом, допоміжним металевим устаткуванням (штативами, кільцями, зажимами і т.ін.), устаткуванням для миття і сушіння посуду.

Тема 1.2. 2. Робота з хімічними реактивами

Правила техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами.

Вивчення хімічних реактивів, визначення їх за зовнішнім виглядом.

Тема 1.2. 3. Правила зважування

Ознайомлення з основними типами терезів, вивчення правил зважування.

Набуття навичок роботи з технічними і аналітичними терезами.

Зважування рідин, сипких матеріалів.

Тема 1.2. 4. Приготування розчинів

Приготування точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів.

Проведення розрахунків для приготування розчинів.

Тема 1.2. 5. Фільтрування

Безпека праці при фільтруванні. Вивчення техніки фільтрування, ознайомлення з фільтрувальними матеріалами.

Тема 1.2.6. Методи відбору проб води, кормів, молока і молочних продуктів, м’яса.

Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб.

Відбір проб природної і стічної води, визначення органолептичних та фізичних показників. Відбір проб кормів, визначення їх органолептичних показників. Визначення якості за зовнішнім виглядом, визначення вологості та засміченості зерна і цукрового буряка.

Відбір проб молока і молочних продуктів, визначення їх за органолептичними показниками. Маркування зразків молока і молочних продуктів, доставка і зберігання їх, підготовка до дослідження.

Відбір проб м’яса, визначення його з зовнішнім виглядом, визначення ознак заморожування і розморожування його.

Тема 1.3. Виконання робіт на виробництві.

Тема 1.3.1. Лабораторний посуд.

Набуття навичок роботи з пальником. Різання трубочок, паличок. Відтягування, згинання трубочок.

Тема 1.3.2. Правила зважування.

Набуття навичок роботи з електронними і торсіонними терезами.

Тема 1.3.3. Приготування розчинів.

Приготування точних і приблизних розчинів солей, кислот і лугів.

Приготування розчинів із фіксаналів.

Правила зберігання розчинів.

Тема 1.3.4. Фільтрування.

Набуття навичок з фільтрування при звичайному тиску, під вакуумом, при нагріванні і охолодженні, фільтрування летких рідин.

Тема 1.3.5. Центрифугування.

Вивчення способів центрифугування. Набуття навичок роботи з ручними стаціонарними центрифугами.

Тема 1.3.6. Методи кристалізації, випарювання та висушування.

Ознайомлення з приладами і устаткуванням для кристалізації. Проведення кристалізації.

Висушування органічних рідин, твердих речовин і газів. Набуття навичок роботи із сушильними шафами.

Тема 1.3.7. Методи відбору проб меду, яєць, риби, грунту.

Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб.

Визначення видів і категорій яєць.

Відбір проб меду, визначення його органолептичних показників, правил закупівлі і зберігання меду.

Відбір проб риби, визначення її за органолептичними показниками.

Відбір проб грунту, підготовка його до дослідження, визначення поглинальної здатності грунту.

Визначення різних видів азотних добрив за зовнішніми ознаками та якісними реакціями.

Визначення температури і відносної вологості повітря, визначення запиленості повітря приміщень.

II. В И Р О Б Н И Ч А П Р А К Т И К А

Тема 2.1. Ознайомлення з підприємством, інструктаж

з охорони праці

Інструктаж з охорони праці в лабораторіях підприємства.

Ознайомлення з підприємством, основними і допоміжними цехами, лабораторіями.

Ознайомлення з технологічними процесами, устаткуванням, продукцією.

Ознайомлення з організацією технічного контролю виробництва.

Тема 2.2. Вивчення та освоєння прийомів і видів робіт лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу 2 розряду

Ознайомлення з обладнанням лабораторії, робочого лабораторного стола.

Вивчення правил безпеки роботи з нагрівальними приладами.

Вивчення електричних, газових, рідинних, водяних, парових, пісочних, масляних нагрівальних приладів, набуття навичок роботи з ними.

Освоєння методів перегонки при звичайному тиску, під вакуумом, з водяною парою.

Екстрагування твердих речовин водою і різними органічними розчинниками.

Освоєння техніки випарювання і упарювання.

Одержання розчинів заданої концентрації шляхом упарювання.

Відбирання проб води, кормів, молока і молочних продуктів, продуктів тваринництва, повітря, ґрунту, харчових продуктів для хіміко-бактеріологічного аналізу.

Ознайомлення з приладами для стерилізації.

Освоєння методів стерилізації лабораторного посуду, металевих інструментів. та інших матеріалів.

Тема 2.3. Самостійне виконання робіт лаборанта

хіміко-бактеріологічного аналізу 2 розряду

Самостійне (під наглядом інструктора) виконання робіт відповідно до кваліфікаційної характеристики, вимог робочих інструкцій. Дотримання правил техніки безпеки праці.

Закріплення і вдосконалення виробничих навичок.

Оволодіння передовими методами праці і організації робочого місця.

Кваліфікаційна пробна робота

Приклади робіт :

1. Організація робіт та правила безпеки при роботі у хіміко-бактеріологічній лабораторії.

2. Техніка приготування розчинів та їх зберігання.

3. Методи кристалізації та висушування хімічних речовин. Застосування їх у конкретній галузі промисловості.

4. Проведення дослідів за різними методами дистиляції та екстракції хімічних речовин. Визначення їх переваги та недоліків. Застосування їх у конкретній галузі промисловості.

5. Загальний мікробіологічний аналіз грунту (або іншого матеріалу, залежно від галузі промисловості) та ін.

Розглянуто на засіданні МК

спецдисциплін

Протокол № ____ від _______2014р.

Голова МК _________ О.В.Мовчан

«ПОГОДЖЕНО» «ЗАТВЕРДЖУЮ»

Старший майстер
_______________В.П.Палига Заступник директора по НВЧ _______________В.П.Кушнір

«____» ________2015р

ПЕРЕЛІК

навчально-виробничих робіт

на 1-ий семестр 2015 – 16 н.р.

група № 14 Професія: «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу 2-го розряду» 1 курс

№ з/п	Час, місяць вивчення теми	Номер теми, підтеми	Час на вивчення теми, підтеми в (годинах, хвилинах)				Навчально-виробничі роботи		Складність, робочий розряд	Учбова норма часу
№ з/п	Час, місяць вивчення теми	Номер теми, підтеми	Всього	На інструктаж теми	На виконання вправ	На виробничу діяльність	Назва робіт	Номер дет. креслення	Складність, робочий розряд	Учбова норма часу
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1			6	1	5		Вступ. Інструктаж з безпеки праці, пожежної безпеки і електробезпеки: - Ознайомлення з програмою виробничого навчання. - Ознайомлення з лабораторією, робочими місцями, порядком одержання і здавання інструментів, пристроїв, лабораторних приладів і реактивів. - Ознайомлення з режимом роботи, правилами внутрішнього трудового розпорядку в лабораторії. Інструктаж з безпеки праці: - Ознайомлення з основними видами і причинами травматизму. Запобігання травматизму: користування захисними окулярами, огородження небезпечних місць, безпечні способи виконання робіт. Вивчення інструкції з безпеки праці, пожежної безпеки і електробезпеки. Правила безпеки праці в хіміко-бактеріологічній лабораторії. Правила роботи з хімічним посудом. Правила виконання хімічних реакцій. Правила безпеки під час роботи з хімічними реактивами. Безпека праці з отруйними і вибухонебезпечними речовинами. Безпека праці з кислотами, лугами під час нагрівання, переливання кислот і лугів. Безпека праці з легкими і легкозаймистими речовинами, під час нагрівання вогненебезпечних речовин (ефіру, ацетону, бензолу, бензину і т.ін.) Правила безпеки під час відбору проб води, кормів, молока і молочних продуктів, м’яса.		2	15хв 15хв 15хв 30хв 30хв 10хв 10хв 10хв 15хв 15хв 15хв 25хв 20хв
2			6	1	5		Ознайомлення з лабораторним посудом загального і спеціального призначення: - Ознайомлення з лабораторним посудом загального призначення - Ознайомлення з лабораторним посудом спеціального призначення		2	110хв 115хв
3			6	1	5		Ознайомлення з фарфоровим, мірним посудом, допоміжним металевим устаткуванням (штативами, кільцями, зажимами і т.п.), устаткуванням для миття і сушіння посуду: - Ознайомлення з фарфоровим посудом - Ознайомлення з мірним посудом - Ознайомлення з допоміжним металевим устаткуванням (штативами, кільцями, зажимами і т.п.) - Ознайомлення з устаткуванням для миття і сушіння посуду		2	45хв 45хв 45хв 90хв
4			6	1	5		Правила безпеки праці при роботі з хімічними реактивами. Вивчення хімічних реактивів, визначення їх за зовнішнім виглядом: - Правила техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами - Вивчення хімічних реактивів, визначення їх за зовнішнім виглядом		2	45хв 180хв
5			6	1	5		Ознайомлення з основними типами терезів, вивчення правил зважування. Набуття навичок роботи з технічними і аналітичними терезами: - вивчення правил зважування - набуття навичок роботи з технічними терезами - набуття навичок роботи з аналітичними терезами		2	45хв 90хв 90хв
6			6	1	5		Зважування рідин, сипучих матеріалів: - Зважування рідин - Зважування рідин сипучих матеріалів		2	110хв 115хв
7			6	1	5		Приготування точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів: - Приготування точних розчинів - Приготування молярних розчинів - Приготування стандартних розчинів - Приготування нормальних розчинів		2	55хв 55хв 55хв 60хв
8			6	1	5		Проведення розрахунків для приготування розчинів.		2	225хв
9			6	1	5		Безпека праці при фільтруванні. Вивчення техніки фільтрування, ознайомлення з фільтрувальними матеріалами: - Безпека праці при фільтруванні - Вивчення техніки фільтрування - Ознайомлення з фільтрувальними матеріалами		2	45хв 75хв 105хв
10			6	1	5		Відбір проб води, визначення її за органолептичними показниками: - Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб води - Відбір проб природної води - Відбір проб стічної води - Визначення органолептичних показників води - Визначення фізичних показників води		2	20хв 30хв 30хв 70хв 75хв
11			6	1	5		Відбір проб кормів, визначення їх за органолептичними показниками: - Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб кормів - Відбір проб зернових і соковитих кормів - Визначити однорідність зерна - Визначити колір зерна - Визначити запах зерна - Визначити вологість зерна - Визначити смак зерна - Визначити сипучість зерна - Визначити засміченість зерна		2	20хв 50хв 20хв 20хв 30хв 25хв 20хв 20хв 20хв
12			6	1	5		Відбір проб води молока, визначення його за органолептичними показниками: - Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб молока - Відбір проб молока - Визначити колір молока - Визначити запах молока - Визначити смак молока - Визначити консистенцію молока - Маркування зразків молока - Доставка і зберігання молока		2	20хв 30хв 30хв 35хв 35хв 25хв 25хв 25хв
13			6	1	5		Відбір проб молочних продуктів визначення їх за органолептичними показниками: - Відбір проб сметани - Відбір проб сирків і сиркових виробів - Відбір проб масла коров’ячого - Маркування зразків, їхня доставка і зберігання - Підготовка зразків до дослідження		2	45хв 45хв 45хв 45хв 45хв
14			6	1	5		Відбір проб м’яса, визначення його за органолептичними показниками: - Відбір проб м’яса - Визначити колір м’яса - Визначити запах м’яса - Визначення м’яса за зовнішнім виглядом. - Визначення ознак заморожування і розморожування м’яса		2	60хв 35хв 35хв 45 хв 50 хв
15			6	1	5		Визнчення ступеня свіжосі м’яса: - Визначити свіжість м’яса мікроскопічним методом - Визначити продукти первинного розпаду білків у бульйоні		2	110хв 120хв
16			6	1	5		Виконання перевірочних робіт		2	225хв

Розробив майстер в/н _________________ Л.І. Демянчук

Розглянуто на засіданні методичної комісії

Протокол № ______від ____________ 2014р..

Голова М/К ___________________ О.В. Мовчан

„Погоджено” „Затверджено”

Начальник управління Директор Плужненського

агропромислового розвитку професійного аграрного

Ізяславського району ліцею

________В.В.Ткачук _________М.І.Лісовський

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника

Плужненського професійного аграрного ліцею

1.Професія - 8229 Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу

2. Кваліфікація – 2 розряд

3.Кваліфікаційні вимоги

Повинен знати: порядок відбирання і оформлення проб; основні властивості матеріалів; сировини і напівфабрикатів, які підлягають аналізу; призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ним;

Повинен уміти: готувати проби до випробувань і аналізів; проводити лабораторні випробування зразків сировини; вати на вміст вологи; визначення поглинальної здатності, капілярності; проводити різноманітні хіміко – бактеріологічні аналізи води, харчових продуктів, сировини, напівфабрикатів і готових виробів під керівництвом лаборанта вищої кваліфікації; визначати кольором дозрілість тростини; проводити аналіз на вологість і засміченість тростини.

4. Загальнопрофесійні вимоги

Повинен:

а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;

б) дотримуватись норм технологічного процесу;

в) не допускати браку в роботі;

г) знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, дотримуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

д) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

5.Вимоги до освітнього рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно- технічної освіти

Повна або базова загальна середня освіта. Без вимог до стажу роботи.

6. Сфера професійного використання випускника

Для всіх видів економічної діяльності

7. Специфічні вимоги :

7.1. Вік : по закінченню терміну навчання – не менше 18 років.

7.2.Стать: жіноча, чоловіча.

7.3. Медичні обмеження.

Розглянуто на засіданні методичної комісії

Протокол № ______від ____________ 2014р..

Голова М/К ___________________ О.В. Мовчан

«ПОГОДЖЕНО» «Затверджую»

Старший майстер Заступник директора по НВЧ

__________ В.П. Палига ______________В.П. Кушнір

ПОУРОЧНО - ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В ЛАБОРАТОРІЇ

по професії: «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу 2-го розряду»

1 курс 1 семестр

Кількість годин -96

№ з/п	ТЕМА	Кількість годин
	Вступ. Інструктаж з безпеки праці, пожежної безпеки і електробезпеки: Ознайомлення з програмою виробничого навчання. Ознайомлення з лабораторією, робочими місцями, порядком одержання і здавання інструментів, пристроїв, лабораторних приладів і реактивів. Ознайомлення з режимом роботи, правилами внутрішнього трудового розпорядку в лабораторії. Інструктаж з безпеки праці: Ознайомлення з основними видами і причинами травматизму. Запобігання травматизму: користування захисними окулярами, огородження небезпечних місць, безпечні способи виконання робіт. Вивчення інструкції з безпеки праці, пожежної безпеки і електробезпеки. Правила безпеки праці в хіміко-бактеріологічній лабораторії. Правила роботи з хімічним посудом. Правила виконання хімічних реакцій. Правила безпеки під час роботи з хімічними реактивами. Безпека праці з отруйними і вибухонебезпечними речовинами. Безпека праці з кислотами, лугами під час нагрівання, переливання кислот і лугів. Безпека праці з легкими і легкозаймистими речовинами, під час нагрівання вогненебезпечних речовин (ефіру, ацетону, бензолу, бензину і т.ін.) Правила безпеки під час відбору проб води, кормів, молока і молочних продуктів, м'яса.	6
	Ознайомлення з лабораторним посудом загального і спеціального призначення: Ознайомлення з лабораторним посудом загального призначення Ознайомлення з лабораторним посудом спеціального призначення	6
	Ознайомлення з фарфоровим, мірним посудом, допоміжним металевим устаткуванням (штативами, кільцями, зажимами і т.п.), устаткуванням для миття і сушіння посуду: Ознайомлення з фарфоровим посудом Ознайомлення з мірним посудом Ознайомлення з допоміжним металевим устаткуванням (штативами, кільцями, зажимами і т.п.) Ознайомлення з устаткуванням для миття і сушіння посуду	6
	Правила безпеки праці при роботі з хімічними реактивами. Вивчення хімічних реактивів, визначення їх за зовнішнім виглядом: Правила техніки безпеки при роботі з хімічними реактивами Вивчення хімічних реактивів, визначення їх за зовнішнім виглядом	6
	Ознайомлення з основними типами терезів, вивчення правил зважування. Набуття навичок роботи з технічними і аналітичними терезами: -вивчення правил зважування -набуття навичок роботи з технічними терезами -набутгя навичок роботи з аналітичними терезами	6
	Зважування рідин, сипучих матеріалів: Зважування рідин Зважування рідин сипучих матеріалів	6
	Приготування точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів: Приготування точних розчинів Приготування молярних розчинів Приготування стандартних розчинів Приготування нормальних розчинів	6
	Проведення розрахунків для приготування розчинів	6
	Безпека праці при фільтруванні. Вивчення техніки фільтрування, ознайомлення з фільтрувальними матеріалами: Безпека праці при фільтруванні Вивчення техніки фільтрування Ознайомлення з фільтрувальними матеріалами	6
	Відбір проб води, визначення її за органолептичними показниками: Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб води Відбір проб природної води Відбір проб стічної води Визначення органолептичних показників води Визначення фізичних показників води	6
	Відбір проб кормів, визначення їх за органолептичними показниками: Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб кормів Відбір проб зернових і соковитих кормів Визначити однорідність зерна - Визначити колір зерна Визначити запах зерна Визначити вологість зерна Визначити смак зерна Визначити сипучість зерна Визначити засміченість зерн	6
	Відбір проб води молока, визначення його за органолептичними показниками: Ознайомлення з приладами і устаткуванням для відбору проб молока Відбір проб молока Визначити колір молока Визначити запах молока Визначити смак молока Визначити консистенцію молока Маркування зразків молока Доставка і зберігання молока	6
	Відбір проб молочних продуктів визначення їх за органолептичними показниками: Відбір проб сметани Відбір проб сирків і сиркових виробів Відбір проб масла коров'ячого Маркування зразків, їхня доставка і зберігання Підготовка зразків до дослідження	6
	Відбір проб м'яса, визначення його за органолептичними показниками: Відбір проб м'яса Визначити колір м'яса Визначити запах м'яса Визначення м'яса за зовнішнім виглядом. Визначення ознак заморожування і розморожування м'яса	6
	Визнчення ступеня свіжосі м'яса: Визначити свіжість м'яса мікроскопічним методом Визначити продукти первинного розпаду білків у бульйоні	6
	Виконання перевірочних робіт	6

Розробив майстер виробничого навчання ______________ Л.І. Демянчук

Розглянуто на засіданні методичної комісії

Протокол №___ від ________2015 року

Голова МК ______________ О.В. Мовчан

Критерії кваліфікаційної атестації випускників

професія: лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу

*Бали*	З н а є	*Бали*	У м і є
1	Учень (слухач) має незначні базові загальні знання з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Виконує прості завдання під керівництвом викладача. Знання потребують постійної підтримки.	1	Учень (слухач) має незначні базові загальні навички і здатний виконувати прості завдання: - готує проби для випробувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив З постійною допомогою майстра виробничого навчання виконує лише елементи навчально-виробничого або контрольного завдання. При виконанні роботи допускає суттєві помилки в організації робочого місця, плануванні робочих дій, у прийомах праці та технологічних операціях. Результат виконаної роботи повністю не відповідає діючим якісним і кількісним показникам. Потребує постійної допомоги і контролю в дотриманні правил безпеки праці.
2	Учень (слухач) має незначні базові загальні знання з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Виконує прості завдання під керівництвом викладача. При відповіді і виконанні практичних завдань допускає суттєві помилки. Знання потребують постійної підтримки.	2	Учень (слухач) має незначні базові загальні навички і здатний виконувати прості завдання: - готує проби для випробувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. З постійною допомогою майстра виробничого навчання виконує фрагменти навчально-виробничого або контрольного завдання. При виконанні роботи допускає суттєві помилки в організації робочого місця, плануванні виробничих дій, у прийомах праці та технологічних операціях. Результат роботи істотно не відповідає діючим якісним і кількісним показникам. Потребує допомоги і контролю в дотриманні правил безпеки праці.
3	Учень (слухач) має незначні базові загальні знання з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Виконує прості завдання під керівництвом викладача. При відповіді і виконанні практичних завдань допускає суттєві помилки. Знання потребують постійної підтримки.	3	Учень (слухач) має незначні базові загальні навички і здатний виконувати прості завдання: - готує проби для випробувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. З допомогою майстра виробничого навчання планує виробничі дії та виконує частину навчально-виробничого або контрольного завдання. При виконанні роботи допускає значну кількість помилок в організації робочого місця, у прийомах праці та технологічних операціях, які самостійно виправити не може. Результат роботи не відповідає діючим якісним і кількісним показникам нижчого кваліфікаційного рівня. Потребує допомоги і контролю в дотриманні правил безпеки праці. Навички навчання потребують структурованої підтримки. Без присвоєння кваліфікації.
4	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Стикається із значними труднощами при аналізі та порівнянні. Недостатньо усвідомлено користується технічною та конструкторсько-технологічною документацією. Виконує завдання під керівництвом викладача. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає значну кількість помилок, які самостійно виправити не може. Знання потребують постійної підтримки.	4	Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок, які є в основному конкретними і загальними за характером, і здатний виконувати прості завдання: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, і продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко-бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив але при цьому не може пояснити зміст технологічного процесу та прийомів самоконтролю і методів контролю за якістю. З частковою допомогою майстра виробничого навчання організовує робоче місце, планує виробничі дії та виконує навчально-виробниче або контрольне завдання з використанням технічної та конструкторсько-технологічної документації. При виконанні роботи допускає значну кількість помилок, які самостійно виправити не може.
5	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними та виконує практичні завдання з частковою допомогою викладача. З помилками дає визначення основних понять. Може частково обґрунтувати і проаналізувати свою відповідь. Недостатньо усвідомлено користується технічною і конструкторсько-технологічною документацією. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає помилки, які самостійно виправити не може. Знання потребують постійної підтримки.	5	Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок і більш широкі компетенції, які є в основному конкретними і загальними за характером і здатний виконувати основні прийоми і технологічні операції, необхідні для даної роботи: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко-бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. З частковою допомогою майстра виробничого навчання організовує робоче місце, планує виробничі дії та виконує навчально-виробниче або контрольне завдання з використанням технічної та конструкторсько-технологічної документації. Неусвідомлено застосовує прийоми контролю за якістю та самоконтролю за виконанням технологічного процесу. Застосовує навички у контрольованому середовищі, хоча допускає помилки, які самостійно виправити не може. Результат роботи відповідає низькому рівню діючих якісних та кількісних показників. В окремих випадках потребує допомоги і контролю в дотриманні правил безпеки праці. Несе часткову відповідальність за своє навчання.
6	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва , повітря, грунту, добрив, основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними та виконує практичні завдання з епізодичною допомогою викладача. З окремими помилками дає визначення основних понять. Може частково аналізувати навчальний матеріал, порівнювати і робити висновки. Користується окремими видами технічної і конструкторсько-технологічної документації. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає помилки, які може частково виправити.	6	Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок і більш широкі компетенції, які є в основному конкретними і загальними за характером і здатний виконувати основні прийоми і технологічні операції, необхідні для даної роботи: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко- бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив ; З консультативною допомогою майстра виробничого навчання організовує робоче місце, планує виробничі дії та виконує навчально-виробниче або контрольне завдання із застосуванням технічної та конструкторсько-технологічної документації. Неусвідомлено застосовує прийоми контролю за якістю та самоконтролю за виконанням навчального процесу. При виконанні роботи допускає помилки, які частково може виправити за допомогою майстра виробничого навчання. Результат виконаної роботи відповідає низькому рівню діючих якісних та кількісних показників. В окремих випадках потребує консультативної допомоги в організації робочого місця та дотримання правил безпеки праці.
7	Учень (слухач) має широкі загальні знання і конкретні практичні та базові теоретичні знання з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва , повітря, грунту, добрив, основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Застосовує знання при виконанні практичних завдань у типових умовах. Дає визначення основних понять, аналізує, порівнює, робить висновки. Його відповідь у цілому правильна, але містить неточності й недостатньо обгрунтована. Виконує практичні завдання за типовим алгоритмом (послідовністю дій) з консультативною допомогою викладача. Користується довідковою інформацією, технічною і конструкторсько-технологічною документацією. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає несуттєві помилки, які частково виправляє.	7	Учень (слухач) має широкі загальні знання та конкретні практичні навички при виконанні основних прийомів і технологічних операцій необхідних для даної роботи: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко- бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; Організовує робоче місце, планує виборчі дії та виконує навчально-виробниче або контрольне завдання за типовим алгоритмом (послідовність дій) з незначним відхиленням від установлених норм часу. Достатньо усвідомлено користується технічною та конструкторсько-технологічною документацією. Застосовує основні прийоми самоконтролю виробничих дій та методи контролю за якістю роботи. Потребує консультації майстра виробничого навчання. При виконанні роботи допускає несуттєві помилки і неточності, які частково може виправити. Дотримується правил безпеки праці.
8	Учень (слухач) має широкі загальні знання і конкретні практичні та базові теоретичні знання з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Застосовує знання при виконанні практичних завдань у типових умовах (стандартних ситуаціях). Дає визначення основних понять, аналізує, порівнює інформацію, встановлює її зв’язок з обраною професією та робить висновки. Відповідь у цілому правильна, логічна та достатньо обгрунтована. Виконує практичні завдання за типовим алгоритмом з консультативною допомогою викладача. Усвідомлено користується довідковою інформацією, технічною та конструкторсько-технологічною документацією. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає несуттєві помилки, які частково виправляє.	8	Учень (слухач) має широкі загальні знання та конкретні практичні навички при виконанні основних прийомів і технологічних операцій необхідних для даної роботи: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко- бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. Самостійно організовує робоче місце, планує та виконує навчально-виробниче або контрольне завдання за типовим алгоритмом (послідовність дій) у межах установлених норм часу. Достатньо усвідомлено користується технічною та конструкторсько-технологічною документацією, що надається. Застосовує основні прийоми самоконтролю виробничих дій та методи контролю за якістю роботи. При виконанні роботи допускає несуттєві помилки, які може виправити. Результат роботи відповідає якісним і кількісним показникам, що передбачені запланованим рівнем кваліфікації. Дотримується норм витрат матеріалів (ресурсів) та правил безпеки праці.
9	Учень (слухач) має широкі загальні знання і конкретні практичні та базові теоретичні знання з порядку відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Застосовує знання при виконанні практичних завдань як у типових, так і в дещо ускладнених умовах. Дає визначення основних понять, аналізує, порівнює і систематизує інформацію, встановлює зв’язок з обраною професією та робить висновки. Його відповідь у цілому правильна, логічна і достатньо обгрунтована. Виконує практичні завдання за типовим алгоритмом з консультацією викладача. Усвідомлено користується довідковою інформацією, технічною та конструкторсько-технологічною документацією. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає несуттєві помилки, які може виправити.	9	Учень (слухач) має широкі загальні знання та конкретні практичні навички при виконанні переважної більшості основних прийомів і технологічних операцій, необхідних для даної роботи: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко- бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. Самостійно і в цілому правильно організовує робоче місце, планує та виконує навчально-виробниче або контрольне завдання за типовим алгоритмом (послідовність дій) у межах установлених норм часу. Усвідомлено користується технічною та конструкторсько-технологічною документацією. Може розробляти окремі її види. Правильно застосовує основні прийоми самоконтролю виробничих дій та методи контролю за якістю роботи. При виконанні роботи допускає несуттєві помилки, які виправляє. Дотримується норм витрат матеріалів енергоресурсів та безпеки праці.
10	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні та теоретичні знання, уміє усвідомлено засвоювати нову інформацію в обсязі, що передбачений програмою. Володіє глибокими, міцними знаннями навчального матеріалу, знає правила порядку, відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, основних властивостей матеріалів, що підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Здатний правильно використати знання для виконання практичних завдань. Відповідь учня (слухача) повна, правильна, логічна, містить аналіз і систематизацію. Встановлює причинно-наслідкові та міжпредметні зв’язки, робить аргументовані висновки з незначною консультацією викладача. Вміє самостійно користуватися джерелами інформації. Учень (слухач) самостійно і правильно застосовує довідкову інформацію, технічну та конструкторсько-технологічну документацію. Практичні завдання виконує в цілому правильно, в повному обсязі як з використанням типового алгоритму, так і в дещо змінених умовах. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає окремі неточності, які може виправити самостійно. Виказує пізнавально-творчий інтерес до обраної професії, нової техніки і технології.	10	Учень (слухач) має значні конкретні практичні навички, визначається також здатністю застосовувати спеціальні знання і навички при виконанні прийомів і технологічних операцій, що необхідні для виконання даної роботи в межах навчальної програми та встановлених норм часу: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко- бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. Самостійно в повному обсязі виконує навчально-виробниче або контрольне завдання у відповідності до вимог технічної та конструкторсько-технологічної документації, яка передбачена навчальною програмою. Уміє розробляти окремі її види. Дотримується нормативів витрат матеріалів і інших ресурсів. Виявляє елементи професійної культури та прагнення і здатність до продуктивної творчої співпраці в колективі. Здатен до самокерування при навчанні. Результат виконаної роботи в цілому відповідає діючим заданим якісним і кількісним показникам. Раціонально організовує робоче місце та дотримується правил безпеки праці.
11	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні та теоретичні знання, визначається також здатністю застосовувати спеціальні знання і вирішувати проблеми незалежно. Знає порядок відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, які підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Відповідь учня (слухача) повна, правильна, логічна і містить аналіз, систематизацію, узагальнення навчального матеріалу. Учень вміє самостійно знаходити і користуватися джерелами інформації, оцінювати інформацію. Встановлює причинно-наслідкові та міжпредметні зв’язки. Робить аргументовані висновки. Правильно і усвідомлено застосовує всі види довідкової інформації, технічної та інструкторсько-технологічної документації в межах навчальної програми. Може самостійно складати окремі її види. Практичні завдання виконує правильно у повному обсязі як з використанням типового алгоритму, так і за самостійно розробленим алгоритмом. При відповіді та виконанні практичних завдань допускає незначні неточності, які самостійно виявляє та виправляє. Виказує пізнавально-творчий інтерес до обраної професії, нової техніки і технології.	11	Учень (слухач) має значні конкретні практичні навички, визначається також здатністю застосовувати спеціальні знання, навички та компетенції і вирішувати проблеми незалежно при виконанні прийомів і технологічних операцій, що необхідні для виконання даної роботи в межах навчальної програми та встановлених норм часу: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко- бактеріологічні аналізи води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. Самостійно в повному обсязі виконує навчально-виробниче або контрольне завдання у відповідності до вимог технічної та конструкторсько-технологічної документації, яка передбачена навчальною програмою. Вміє самостійно розробляти окремі її види та обирати оптимальний варіант виконання навчально-виробничого або контрольного завдання. Зразково дотримується нормативів витрат матеріалу та інших ресурсів. Опановує основи професійної культури та виявляє прагнення і здатність до продуктивної і творчої співпраці в колективі. У процесі роботи допускає незначні неточності, які самостійно виявляє і виправляє. Результат виконаної роботи повністю відповідає діючим якісним і кількісним показникам. Забезпечує високий рівень організації праці та дотримання правил безпеки праці.
12	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні та теоретичні знання, визначається також здатністю застосовувати спеціальні знання і вирішувати проблеми незалежно. Знає порядок відбирання і оформлення проб води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив, основні властивості матеріалів, які підлягають аналізу, призначення лабораторного устаткування і правила поводження з ними. Ефективно застосовує знання для виконання практичних завдань, що передбачені навчальною програмою. Відповідь учня (слухача) повна, правильна, логічна, містить аналіз, систематизацію, узагальнення. Учень уміє самостійно знаходити і користуватися джерелами інформації, оцінювати отриману інформацію. Встановлює причинно-наслідкові та міжпредметні зв’язки, робить аргументовані висновки. Правильно і усвідомлено використовує всі види довідкової, технічної та конструкторсько-технологічної документації в межах навчальної програми. Бездоганно виконує практичні завдання як з використанням типового алгоритму, так і за самостійно розробленим алгоритмом. Виказує пізнавально-творчий інтерес до обраної професії, нової техніки і технології.	12	Учень (слухач) має значні конкретні практичні навички, визначається також здатністю застосовувати спеціальні знання, навички та компетенції і вирішувати проблеми незалежно при виконанні прийомів і технологічних операцій, що необхідні для виконання даної роботи в межах навчальної програми та встановлених норм часу: - готує проби для випробовувань і аналізів; - проводить лабораторні дослідження води, кормів, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив; - проводить різноманітні хіміко- бактеріологічні аналізи води, кормі, продуктів тваринництва, повітря, грунту, добрив. Повністю виконує або перевиконує норми часу. Самостійно в повному обсязі виконує навчально-виробниче або контрольне завдання у повній відповідності до вимог до технічної та конструкторсько-технологічної документації. Вміє самостійно розробляти її види та обирати оптимальний варіант виконання навчально-виробничого (контрольного) завдання. Знаходить шляхи зменшення витрат матеріалів та інших ресурсів, що не впливають на якість. Впевнено і усвідомлено застосовує всі прийоми самоконтролю виробничих дій та методи контролю за якістю роботи. Опановує основи професійної культури та виявляє прагнення і здатність до продуктивної творчої співпраці в колективі. Результат виконаної роботи повністю відповідає діючим якісним і кількісним показникам або може бути кращим від них. Забезпечує високий рівень організації праці і робочого місця, зразкового дотримання правил безпеки праці. Здатен до самокерування при навчанні і має практичний досвід у роботі як у простих , так і виняткових ситуаціях.

План заняття

Виробничого навчання №1

Тема заняття: Вступ. Інструктаж з безпеки праці, пожежної безпеки та електробезпеки.

Мета заняття: навчальна – ознайомити учнів з інструктажем з безпеки праці, пожежної безпеки та електробезпеки.

виховна – виховувати в учнів почуття бережливого ставлення до хімічної лабораторії в цілому.

розвиваюча - розвивати в учнів логічне мислення при ознайомленні з інструктажем з безпеки праці, пожежної безпеки та електробезпеки, а також вміння аналізувати та робити висновки.

Навчально – матеріальне оснащення: інструкція з охорони праці №145-ОП та №2-ПБ.

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Провести інструктаж з учнями з безпеки праці, пожежної безпеки та електробезпеки.

2.3. Ознайомити учнів з лабораторією хіміко-бактеріологічного аналізу.

2.4. Ознайомити учнів з робочими місцями

2.4. Ознайомити учнів з програмою виробничого навчання.

- підготовка робочого місця;

- Інструктаж з безпеки праці.

- Інструктаж з пожежної безпеки

- Інструктаж з електробезпеки.

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- виявити і усунути помилки при виконанні завдання, при необхідності демонструвати виконання завдання по декілька раз;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при проведенні інструктажів з безпеки праці, пожежної безпеки та електробезпеки.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Повторити теоретичний матеріал по темі „Лабораторний посуд”. Підготуватись до слідуючого виробничого заняття по темі „Лабораторний посуд загального і спеціального призначення ”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л. І.

Перевірив:________________________________

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА №1

ТЕМА: Вступ. Інструктаж з безпеки праці, пожежної безпеки та електробезпеки.

МЕТА: Ознайомитись з програмою виробничого навчання, з лабораторією, робочими місцями, порядком одержання завдання, інструктажем з безпеки праці, пожежної безпеки та електробезпеки.

Час виконання: 6 годин.

№ п/п	Зміст завдання і послідовність виконання	Інструменти, обладнання, матеріали	Вказівки для виконання завдання
1.	Отримати інструктаж з безпеки праці:	Інструкція з охорони праці №145-ОП, №-2ПБ	1. Заходьте до лабораторії тільки з дозволу майстра в/н. 2. Заходьте і виходьте з лабораторії спокійно, щоб випадково не перекинути хімічний посуд з приладами або склянки з реактивами, що стоять на столах. 3. Сидіть у лабораторії завжди за одним і тим самим робочим місцем і не переходьте на інше місце без дозволу майстра в/н.. 4. Підтримуйте чистоту й порядок на своєму робочому місці, не залишайте на столі сміття, збирайте його і викидайте в установлені місця (урни або спеціально поставлені на столах банки), після роботи мийте за собою посуд. б. Не тримайте під час роботи на столі нічого зайвого; на ньому можуть бути підручник, задачник, довідник, робочий журнал та письмове приладдя. 6. Дбайливо ставтеся до обладнання лабораторії. 7. Перевірте, чи є все необхідне для дослідів, і продумайте послідовність виконання кожного з них. 8. Працюйте сидячи, швидко, але без зайвої квапливості, під час роботи додержуйтеся тиші. 9. Записуйте хід виконання досліду в робочий журнал і робіть запис усіх спостережень, рівнянь реакцій, висновків відразу ж після виконання досліду. 10. Дотримуйтеся правил користування водогоном, газом та електрикою, не відкривайте без потреби крани, не засмічуйте раковини, вмикайте електричні прилади за необхідності. 11. Знайте і дотримуйтеся правил нагрівання, поводження а розчинами кислот і лугів, вогненебезпечними, вибухонебезпечними та отруйними речовинами 12. Знайте місцезнаходження в лабораторії протипожежних засобів, аптечки і вмійте ними користуватись у разі нещасного випадку.
1.1.	Вивчити правила поведінки у хіміко-бактеріологічній лабораторії	Інструкція з охорони праці №145-ОП, №-2ПБ
1.2.	Вивчити основні застережні заходи під час роботи в хіміко-бактеріологічній лабораторії		1. Працюйте обов'язково в халаті. 2. Будьте максимально обережні під час виконання практичних робіт, пам'ятаючи, що неохайність, неуважність, недостатня обізнаність із властивостями речовин, а якими проводиться робота, може спричинити нещасний випадок. 3. Виконуйте тільки ті хімічні досліди, які погоджені з майстром в/н, під його наглядом або наглядом лаборанта. 4. Уважно читайте етикетку на посудиш з тією речовиною, яку берете для досліду. Відкривши посудину, пробку не кладіть на лабораторний стіл боком, а поставте її вертикально (мал. 1). Мал. 1. Так треба ставити пробку, відкривши посудину а реактивом 5. Беріть реактиви для дослідів тільки в тих кількостях, які зазначені в інструкції. 6. Якщо в інструкції не вказано, яку масу чи об'єм речовини треба взяти, то суху речовину беріть у такій кількості, щоб вона закрила лише дно пробірки, а розчину не більше ніж 1/3 її об'єму. 7. Не зливайте надлишок реактиву назад у посудину, де він зберігався. 8. Під час наливання рідин беріть посудину а реактивом так, щоб етикетка спрямовувалась у бік долоні, знімайте краплю а краю шийки посудини, оскільки рідина, стікаючи по склу, псуватиме етикетку, може обпекти руку (мал. 2). Мал. 2. Знімання краплі рідини з шийки посудини 9. Закрийте пробкою і поставте на місце посудину, а якої взяли реактив. 10. Користуйтеся пробіркотримачем під час нагрівання розчинів у пробірці. Уважно стежте за тим, щоб отвір пробірки був спрямований від вашого обличчя, бо рідина внаслідок перегрівання може виплеснутися з пробірки. 11. Під час нагрівання рідин стежте, щоб не перегрівалися стінки посудини над рідиною (особливо, коли рідини мало), тому що при потраплянні крапель рідини на перегріте скло посудина може тріснути. 12. Не нагрівайте пробірку лише знизу, а прогрівайте її всю, весь її вміст, щоб уникнути перегрівання. 13. Не заглядайте в пробірку, в якій нагрівається рідина, і не нахиляйтеся над посудиною, в яку наливається будь-яка рідина (особливо їдка), щоб непомітні бризки не потрапили в очі (мал. 3). Мал 3. Розбризкування рідини під час наливання в посудину 14. Не пробуйте на смак речовини. 15. Нюхайте будь-які речовини з обережністю, не нахиляйтеся над посудиною і не вдихайте глибоко, а спрямовуйте до себе пару чи газ рухами руки (мал. 4). Мал. 4. Так нюхати речовини 16. Дотримуйтеся особливої обережності під час роботи з нагрівальними приладами. 17. Ставте гарячі предмети на керамічну плитку або спеціальну підставку. 18. Відпрацьовані реактиви зливайте в раковину (після їх нейтралізації), а цінні реактиви — у спеціальні посудини. 19. Приберіть своє робоче місце після закінчення роботи, перекрийте воду, вимкніть електронагрівальні прилади і ретельно вимийте руки. 20. Не кладіть свої сніданки на лабораторні столи і ніколи не споживайте їжу в лабораторії. *Уразі нещасного випадку негайно звертайтеся до викладача!*
1.3.	Вивчити правила надання першої допомога в разі нещасних випадків		1. У всіх нещасних випадках (глибокому порізі, отруєнні, опіках тощо) необхідно негайно звернутися до лікаря. За можливості потерпілому треба надати першу допомогу. 2. При порізах склом слід видалити уламки скла з рани, змазати уражене місце 3 % спиртовим розчином йоду і перев'язати бинтом, щоб припинити кровотечу. 3. При отруєнні шкідливими газами негайно припинити дослід і відкрити вікна та двері. Потерпілого винести на свіже повітря, розстебнути одяг, дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом. Коли потерпілий опритомніє, дати йому міцного чаю. При неглибокому отруєнні хлором або парою брому дати понюхати суміш етилового і нашатирного спиртів. 4. При отруєнні йодом потерпілому дати випити крохмаль з водою, молоко, міцний чай або розчин соди. 5. У разі отруєння лугами (їдким натром) необхідно випити молока або 2 % розчину оцтової або лимонної кислоти. Не давати блювотних засобів. 6. При отруєнні кислотами (соляною, сульфатною) дати потерпілому води а розтертою крейдою, попелом, 1 % розчин натрію гідрогенкарбонату, вапняну воду. Не давати блювотних засобів і не промивати шлунок. 7. У разі опіків рану обробити 2 % розчином перманганату калію, таніну або маззю від опіків. 8. Якщо на шкіру потрапили бризки кислоти або лугу, то уражене місце слід промити великою кількістю води, а потім відповідно 3 % розчином соди або 2 % розчином оцтової кислоти.
2.	Вивчити правила пожежної безпеки та електробезпеки		Вимоги пожежної безпеки перед початком роботи. 1. Перед використанням приладів, навчального обладнання перевірте їх стан вони повинні бути справними, при виявленні несправностей повідомте про це викладача. 2. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи. 3. Усі учасники навчально-виховного процесу (учні та працівники) ліцею зобов'язані знати правила пожежної безпеки та дотримуватися їх вимог під час занять. 4. Учасники навчально-виховного процесу повинні знати місце, де містяться засоби пожежогасіння, і вміти користуватися ними у разі виникнення пожежі чи загорання. 5. У приміщенні кабінету не дозволяється: - застосовувати для миття підлоги та обладнання легкозаймисті або горючі речовини; - користуватися електронагрівачами; - сушити предмети, що можуть горіти на опалювальних приладах; - зберігати будь-які пожеженебезпечні речовини. 6. Кошики та ящики для паперу повинні регулярно спорожнятися, а сміття виноситися за межі лабораторії в спеціально відведені місця. Вимоги пожежної безпеки під час виконання робіт. 1. Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам. 2. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов'язаних із пожежогасінням. 3. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється: - використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією або такою ізоляцією, що втратила захисні властивості; - залишати під напругою електричні проводи і кабелі з неізольованими кінцями; - переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою; - залишати без догляду ввімкнене в електромережу обладнання; - користуватися пошкодженими (несправними) розетками; - зав' язувати і скручувати електропроводи; - використовувати побутові електронагрівальні прилади, де їх застосування не передбачене. 4. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання. Вимоги безпеки після закінчення роботи. 1. Після закінчення занять слід прибрати приміщення, винести сміття у відведене місце. 2. Щоденно після закінчення занять потрібно уважно оглянути приміщення лабораторії, усунути виявлені недоліки, вимкнути освітлення, закрити вікна та двері. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. 1. У випадку виникнення пожежі потрібно: - негайно повідомити про це пожежну частину за телефоном 2-67-01 або 101, при цьому слід чітко назвати адресу закладу, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище; - сповістити про пожежу майстра в/н, директора, службу охорони праці; - вжити заходів щодо евакуації із приміщення згідно плану евакуації; - вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
3.	Прибрати робоче місце	Контрольні запитання: 1. Які засоби протипожежної безпеки повинні бути в лабораторії? 2. У яких випадках не можна застосовувати воду для гасіння пожежі? 3. Які заходи першої медичної допомоги застосовують у разі опіків кислотами і лугами?
4.	Написати звіт про виконану роботу

Розробив майстер в/н _________________ Дем’янчук Л. І.

План заняття

Виробничого навчання №2

Тема заняття: Ознайомлення з лабораторним посудом загального і спеціального призначення.

Мета заняття: навчальна – ознайомити учнів з лабораторним посудом загального і спеціального призначення, засвоїти трудові прийоми і навики при ознайомленні з лабораторним посудом загального і спеціального призначення виховна – продовжувати виховувати в учнів почуття бережливого ставлення до лабораторного посуду.

розвиваюча - продовжувати розвивати в учнів логічне мислення при ознайомленні з лабораторним посудом загального і спеціального призначення, а також вміння аналізувати та робити висновки.

Навчально – матеріальне оснащення: посуд загального призначення, посуд спеціального призначення, Інструкційно-технологічна картка №2, інструкція з охорони праці №187-ОП під час роботи з лабораторним посудом.

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Перевірити знання учнів по темі: „Лабораторний посуд”.

2.3. Провести інструктаж з учнями про безпечні методи та прийоми виконання завдання

2.4. Показати практичне виконання трудових прийомів при ознайомленні з фарфоровим та мірним посудом, допоміжним металевим устаткуванням:

- підготовка робочого місця;

- вивчення посуду загального призначення

- вивчення посуду спеціального призначення

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при ознайомленні з лабораторним посудом загального і спеціального призначення;

- перевірити виконання учнями правил безпеки праці.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Повторити теоретичний матеріал по темі „Лабораторний посуд”. Підготуватись до слідуючого виробничого заняття по темі „Фарфоровий та мірний посуд, допоміжне металеве устаткування”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л.І.

Перевірив:________________________________

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА №2

ТЕМА: Ознайомлення з лабораторним посудом загального і спеціального призначення.

МЕТА: Ознайомитись з лабораторним посудом загального і спеціального призначення, вивчити його призначення та правила безпеки при роботі з посудом загального та спеціального призначення.

Час виконання: 6 годин

№ п/п	Зміст завдання і послідовність виконання	Інструменти, обладнання, матеріали	Вказівки до виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі „Лабораторний посуд”	пробірки, лійки, склянки, колби(конічні, круглодонні), кристалізатори, промивалки, ексикатори, колби Бунзена і Вюрца, дефлегматори, поглинальні склянки, апарат Кіппа, інструкційно-технологічна картка, інструкція з охорони праці	1. Вимоги безпеки перед початком роботи. 1.1.Перед початком роботи перевірте засоби індивідуального захисту та одягніть їх. 1.2.Перед безпосереднім виконанням завдання організуйте своє робоче місце: підготуйте необхідний посуд, перевірте обладнання, підготуйте реактиви, матеріали. 1.3.Перед проведенням робіт візуально перевірте цілісність скляного посуду (відсутність сколов, тріщин). 1.4.Скляний посуд, призначений для роботи під вакуумом, повинен бути заздалегідь випробуваний на максимальне розрядження і тиск, перед випробуванням, на скляну посудину повинна бути одягнена металева сітка. 1.5.При випробуванні обладнання необхідно користуватися щитком для захисту обличчя та очей. 1.6.При виявлених пошкодженнях скляного посуду та засобів індивідуального та колективного захисту сповістіть керівника робіт та не приступайте до роботи поки не буде замінений скляний посуд. 2.. Вимоги безпеки під час роботи. 2.1. При проведенні роботи зі скляним посудом марка скляного посуду повинна відповідати характеру роботи, що проводиться. 2.2.Не нагрівайте нетермостійкий скляний посуд на відкритому вогні або безпосередньо на електроплитці. 2.3.Не охолоджуйте різко нагрітий скляний посуд. 2.4.Не нагрівайте скляний посуд за наявності пошкоджень (тріщини, сколи). 2.5.Не нагрівайте рідини в закритому скляному посуді, в якому немає сполучення з атмосферою. 2.6.При нагріванні будь-яких рідин не заглядайте в посуд і не нахиляйтеся над ним. 3. Вимоги безпеки після закінчення роботи. 3.1.Відповідно до технологічної інструкції звільніть скляний посуд від продуктів, вимкніть обладнання від джерела живлення. 3.2.Для механічного вилучення забруднень, що прилипли до стінок скляного посуду слід застосовувати йоржи і щітки тільки з м'якою щетиною. 3.3.Піпетки, предметне й покривне скло, посуд після використання спочатку знезаражують 5% розчином хлораміну.
2.	Отримати інструктаж з безпеки праці
3.	Підготувати робоче місце до виконання завдання
4.	Ознайомитись з лабораторним посудом загального призначення		Пробірки бувають центрифужні, градуйовані, для напівмікро- та мікроаналізу, У клінічній лабораторії для деяких визначень користуються пробірками з тугоплавкого молібденового скла розміром 20x2 см. Розчин у пробірці повинен займати не більше третини її об'єму, щоб рідину було легко розмішати. Не можна перемішувати вміст пробірки, закриваючи її отвір пальцем.
4.1.	Ознайомитися з будовою і функціями пробірок
4.2.	Ознайомитися з будовою і функціями лійок
			1 – аналітичні лійки 2 – ділильні лійки 3 – капельні лійки Лійки застосовують для відфільтровування 1 2 3 і промивання осаду. У макроаналіаі часто користуються лійками діаметром 7—9 см.
4.3.	Ознайомитись з будовою і функціями хімічних стаканів		Хімічні склянки бувають різної ємності, їх виготовляють із тонкого скла. Такі склянки можна нагрівати, але не на відкритому вогні, а обов'язково на азбестовій сітці або на азбестовому картоні. Склянки та інший тонкостінний скляний посуд не можна ставити після нагрівання на холодну поверхню. Переносити великі склянки з рідиною можна тільки обома руками. Для розчинення і осадження взятих на хімічний аналіз речовини використовують склянки ємністю 100, 200 або 400 мл. Миють склянки і колби хромовою сумішшю.
4.4.	Ознайомитись з будовою і функціями колб Ерленмейєра		Колби є круглі і конічні (колби Ерленмейєра). Круглі колби бувають круглодонні і плоскодонні. Горло в таких колб може бути різної ширини і довжини. Для спеціальних визначень, особливо в органічному синтезі, застосовують колби, які мають два або три горла. Круглодонні колби розміщують на спеціальних підставках або кільцях. Колби, особливо плоскодонні, як і тонкостінні склянки, слід нагрівати на азбестовій сітці. Колби Ерленмейера застосовують для титрування, оскільки з них легко видаляти вміст і розмішувати його без небезпеки розбризкати.
4.5.	Ознайомитись з будовою і функціями кристалізаторів		Кристалізатори бувають різних діаметрів. Це плоскодонні скляні товстостінні чашки, які не можна нагрівати. У хімічних лабораторіях великі чашки застосовують для збирання газу над водою, охолодження посудини водою, кристалізації, очищення речовин перекристалізацією
4.6	Ознайомитись будовою і функціями промивалок		Промивалки використовують для змиву осаду зі стінок склянки, фільтра, годинникового скла, бюкса.
5.	Ознайомитись з лабораторним посудом спеціального призначення		Ексикатори виготовляють з грубого скла а пришліфованою, щільно прилягаючою покришкою. Між верхньою і нижньою частинами ексикатора кладуть порцелянову пластину з отворами, на які ставлять тиглі, бюкси тощо. На дно ексикатора кладуть осушувальні речовини: найчастіше прожарений СаСl₂, рідше — Р₂О₅ або концентровану Н₂SO₄ Притерті поверхні ексикатора та покришки змащують вазеліном. Тиглі і бюкси після прожарювання або висушування витримують в ексикаторі для охолодження до кімнатної температури перед зважуванням на аналітичних терезах. В ексикаторах зберігають осади і речовини, які можуть вбирати вологу а повітря
5.1.	Ознайомитись з будовою і функціями ексикаторів
5.2.	Ознайомитись з будовою і функціями колб Бунзена і Вюрца		Колби Вюрца бувають об’ємом від 50мл до 1-2 л. Колби Вюрца мають паровідвідну трубку, яка розміщена ближче до отвору, переганяють речовини, які мають високу температуру кипіння, якщо трубка розміщена по середині – переганяють рідини середньою температурою кипіння і якщо дальше від отвору – з низькою температурою кипіння.
5.3.	Ознайомитись з будовою і функціями дефлегматорів		Використовують при фракційній перегонці. Дають змогу фракціонувати суміші з більшою густиною, відбираючи фракції, які будуть переганятися при температурі в межах до 1ºС.
5.4.	Ознайомитись з будовою і функціями апарата Кіппа		Служить для добування вуглекислого газу, сірководню і інших газів. 1-резервуар, 2- круглоподібне розширення, 3- тубус для відводу газів, 4- горло круглоподібного розширення, 5- грушоподібна лійка, 6- горло лійки, 7- запобіжна лійка.
6.	Прибрати робоче місце	Контрольні запитання: 1. Яка будова і застосування холодильників Лібіха? 2. Яка будова і застосування крапельниць? 3. Яка будова і застосування хлоркальцієвих трубок?
7.	Написати звіт про виконану роботу

Розробив майстер в/н _____________________ Дем’янчук Л. І.

План заняття

Виробничого навчання №3

Тема заняття: Ознайомлення з фарфоровим та мірним посудом , та допоміжним металевим устаткуванням.

Мета заняття: навчальна – ознайомити учнів з фарфоровим та мірним посудом , та допоміжним металевим устаткуванням, засвоїти трудові прийоми і навики при ознайомленні з фарфоровим та мірним посудом , та допоміжним металевим устаткуванням

виховна – продовжувати виховувати в учнів почуття бережливого ставлення до лабораторного посуду.

Навчально – матеріальне оснащення: фарфоровий посуд, мірний посуд, Інструкційно-технологічна картка №3, інструкція з охорони праці №187-ОП під час роботи з лабораторним посудом.

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Перевірити знання учнів по темі: „Лабораторний посуд”.

2.3. Провести інструктаж з учнями про безпечні методи та прийоми виконання завдання

- підготовка робочого місця;

- вивчення фарфорового посуду

- вивчення мірного посуду

- вивчення допоміжного металевого устаткування

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при ознайомленні з фарфоровим та мірним посудом , та допоміжним металевим устаткуванням;

- перевірити виконання учнями правил безпеки праці.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Повторити теоретичний матеріал по темі „Лабораторний посуд”. Підготуватись до слідуючого виробничого заняття по темі „Вивчення правил зберігання хімічних реактиві”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л.І.

Перевірив:________________________________

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА №3

ТЕМА: Ознайомлення з фаянсовим, мірним посудом, металевим обладнанням та допоміжним приладдям.

МЕТА: Ознайомитись з з фаянсовим, мірним посудом, металевим обладнанням та допоміжним приладдям, вивчити його призначення та правила безпеки при роботі з ним.

Час виконання: 6 годин

№ п/п	Зміст, завдання і послідовність виконання завдання	Інструменти, обладнання, матеріали	Вказівки для виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі „Лабораторний посуд”	мензурки, піпетки, мікро піпетки, бюретки, мікро бюретки, колби, тиглі чашки для випарювання, ступки, стакани, лійки, човники для прокалювання, ложка-шпатель, штативи з набором лапок, кілець, муфт, штативи для пробірок, затискачі Мора, Гофмана, триноги, тигельні та муфельні щипці, пінцети, ступки, ножиці, ножі, молоток, дріт, плоскогубці, викрутка. Інструкційно-технологічна картка, інструкція з охорони праці №187-ОП	Піпетки використовують для перенесення певного об'єму рідини з однієї посудини в іншу. Піпетки бувають двох видів: розраховані на певний об'єм (піпетки Мора) і градуйовані. Перед початком роботи піпетку добре миють і декілька разів ополіскують дистильованою водою з промивалки. Після цього її промивають і витирають зверху фільтрувальним папером, а залишену всередині воду видувають грушею. Перед тим як узяти піпеткою який-небудь розчин, її 1—2 рази ополіскують невеликою кількістю цього розчину: тримають горизонтально, повертають і нахиляють її то в один, то в інший бік, щоб розчин омив усі стінки піпетки. Після цього розчин з піпетки виливають у раковину. Наповнення піпетки рідиною. Піпетку беруть великим і середнім пальцями і глибоко опускають її нижній кінець у рідину. Через верхній кінець втягують гумовою грушею рідину в піпетку так, щоб її рівень піднявся вище від позначки. Потім знімають грушу, швидко закривають вказівним пальцем верхній отвір піпетки, не даючи рідині витікати з неї. Виймають нижній кінець піпетки з рідини і витирають її зверху шматком фільтрувального паперу. Тримаючи піпетку строго вертикально, встановлюють позначку на рівні очей, потім потроху послаблюють натискування пальцем на верхній отвір піпетки, щоб рідина повільно витікала. Коли нижня частина меніска опущеної рідини торкається позначки, отвір знову закривають пальцем. Піпетку переносять у підготовлений посуд і, тримаючи її вертикально, дають рідині витекти. При цьому не можна опускати піпетку низько, кінчик ЇЇ треба тримати біля верхнього краю посудини. Коли весь розчин з піпетки витече, слід зачекати кілька секунд, доторкуючись її кінчиком до стінки посудини і злегка повертаючи. Пі в якому разі не можна видувати з піпетки залишену краплю розчину!
2.	Отримати інструктаж з безпеки праці
3.	Підготувати робоче місце до виконання завдання
4.	Ознайомитись з мірним посудом
4.1.	Ознайомитись з будовою і функціями піпеток
4.2.	Ознайомитись з будовою і функціями мензурок		Мензурки — це конічні склянки з поділками для вимірювання об'ємів рідин. Мензурки нагрівати не можна.
4.3.	Ознайомитись з будовою і функціями циліндрів		Мірні циліндри не призначені для точного вимірювання об'ємів. їх використовують для приготування розчинів приблизно! концентрації
4.4.	Ознайомитись з будовою і функціями бюреток		Бюретки призначені для вимірювання об'єму рідини. Найчастіше використовують бюретки місткістю 25 і 50 мл. Бюретки бувають з краном і без крана. Поділки на бюретці відповідають мілілітрам і десятим часткам мілілітра. Точність відліку по бюретці становить 0,03 мл (26 мл) або 0,05 мл (50 мл) залежно від вмісту бюретки. Перед початком роботи бюретку добре миють і ополіскують кілька разів дистильованою водою. Під час роботи вона повинна бути у вертикальному положенні. Наповнюють бюретку за допомогою лійки.
4.5.	Ознайомитись з будовою і функціями колб		Мірні колби розраховані на вміст певного об'єму рідини — від 10 до 2000 мл. Це плоскодонні колби з вузькою і довгою шийкою, на яку нанесено кругову позначку. Якщо в колбу влити рідину до певної позначки, то об'єм рідини точно відповідатиме об'єму, вказаному на колбі. Щоб правильно виміряти об'єм рідини в мірній колбі, необхідно, щоб око спостерігача було в одній площині з позначкою на шийці колби. При цьому нижня частина меніска рідини повинна торкатися позначки на шийці колби. У мірних колбах не можна нагрівати і зберігати розчини
5.	Ознайомитись з фаянсовим посудом		Фаянсові тиглі використовують для прожарювання осаду. Найкращі з них — № 3 діаметром 26 мм і висотою 36 мм. Маса нового тигля при прожарюванні завжди зменшується, тому перед використанням тиглі прожарюють у муфельній печі декілька годин до набуття ними постійної маси. Написи на тиглях роблять на дні із зовнішнього боку насичених розчином хлориду заліза (III), а потім закріплюють написи прожарюванням протягом кількох хвилин. Порцелянові тиглі, які були у використанні, очищують гарячою розведеною (1:1) хлоридною кислотою, водою і знову прожарюють. Часто рештки деякого осаду повністю видалити не вдається, оскільки вони сплавилися а поверхнею порцеляни. Проте такі тиглі можна використовувати для подальшої роботи.
5.1.	Ознайомитись з будовою і функціями тиглів
5.2.	Ознайомитись з будовою і функціями ступок		Застосовують для розтирання крупних речовин на мілкі
5.3.	Ознайомитись з будовою і функціями чашок		Бувають різних ємкостей, діаметром від 3-4 до 50 см і більше. Вони випускаються слідуючих розмірів: Номер 1 2 3 4 5 6 7 8 Емкость.лл 28,8 65,0 140,0 311,0 471,0 1010,0 2106,0 4600,0 Висота, мм 56 72 93 120 156 202 260 366
5.4.	Ознайомитись з будовою і функціями стаканів, лійок, ложок-шпателів та човників		Посуд з фарфору має більшу термостійкість (до 1300 °С) і механічну міцність, ніж скляний. Тонкостінний фарфоровий посуд витримує різкі перепади температур, в ньому можна проводити пропікання речовин на газовому пальнику, у муфельній печі, випарювання на піщаній бані. Промисловість випускає фарфорові стакани, випарювальні чашки, лійки, ступки, тиглі. Тиглі Гуча з сітчастим дном призначені для фільтрування хімічно активних речовин через азбестовий вкладиш відсмоктуванням. Воронки Бюхнера призначені для фільтрування осадів та відокремлення твердих речовин від рідин у нагрітому і холодному стані при низькому тиску. Тиглі Розе необхідні для нагрівання, розплавлення і загартування речовин з одночасним уловлюванням газів, які відходять, або підведенням газів. Ложки-шпателі застосовують для знімання осадів з фільтрів, відбору речовини.
6	Ознайомитись з будовою і функціями металевого обладнання і допоміжного приладдя		Металеве лабораторне обладнання представлено насамперед штативами, кільцями, триногами, затискачами, тигельними щипцями, пінцетами, чашками, ступками, тиглями та ін. Штатив Бунзена необхідний для закріплення бюреток, холодильників, ділильних лійок, колб і т. д.; складається з сталевого стержня, закріпленого на масивній стальній підставці; тримачів, кілець, вилок. Всі деталі штатива захищені антикорозійним покриттям. Часто користуються універсальним штативом, який складається з двох опор, двох повзунів, планок і штанг. Для нагрівання пробірок на водяній бані випускаються спеціальні металеві штативи. Триноги використовують як підставки для водяних та інших бань, посуду з круглим дном. Затискачі бувають двох типів: гвинтові та пружинні. Гвинтові затискачі Гофмана використовують у тих випадках, коли потрібна значна герметичність. В тих випадках, коли затискачем доводиться користуватися часто, використовують пружинні затискачі Мор а. Тигельні щипці потрібні для захвату кришок тиглів. На стіл щипці кладуть так, щоб зігнуті кінці були повернуті вгору. Ухватки, розміри яких підігнані під розміри тиглів, використовують для їх переміщення. Металеві тиглі можуть бути виготовлені з сталі, чавуну, міді, нікелю, срібла, сплавів платини, чистого золота. Ці тиглі використовують для роботи з певними речовинами, які не реагують з металом тигля. Металеві чашки виготовляють з різних металів. Використовують для випарювання розчинів. Металеві ступки можуть бути мідними, латунними, чавунними. Подрібнювати в них можна ті речовини, які не впливають на метал ступки. До лабораторного металевого інструменту відносять напилки, викрутки, кусачки, кліщі, лещата та ін. З'єднувальні елементи — переходи, вигини, керни, муфти, затвори, насадки, алонжі - використовуються для складання різних лабораторних приладів, апаратів і установок. Широко використовуються в приладах та апаратах з’єднувальні крани різної форми та розмірів. Випускаються стандартні крани одно- і двоходові з прохідними отворами під кутом 30°, триходові, серпоподібні з прохідними отворами під кутом 120°. Вигини виготовляються таких типів: під кутом 75° з двома кернами; під кутом 75° з керном і муфтою; під кутом 90° з керном і муфтою; під кутом 105° з керном і муфтою. Алонжі виготовляються таких типів: вигнуті; вигнуті з відводом; прямі з відводом; алонж «павук», алонж у комплекті з «павуком».
7.	Прибрати робоче місце		Контрольні запитання: 1) Які види вимірювального посуду вам відомі? 2) Яким посудом – мірним циліндром чи піпеткою – можна точніше відміряти рідину?
8.	Написати звіт про виконану роботу

Розробив майстер в/н __________________ Дем’янчук Л. І.

ІНСТРУКЦІЙНО – ТЕХОЛОГІЧНА КАРТКА № 4

ТЕМА: Правила безпеки праці з хімічними реактивами. Вивчення хімічних реактивів, визначення їх за зовнішнім виглядом.

Мета: ознайомитись з хімічними реактивами, правилами безпеки праці з хімічними реактивами, засвоїти трудові прийоми і навики по визначенню хімічних реактивів за зовнішнім виглядом.

Час виконання: 6 год.

№ п/п	Завдання і послідовність виконання	Інструментиобладнання, матеріали	Вказівки для виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі „Хімічні реактиви”	Хімічні реактиви, інструкція з охорони праці інструкційно-технологічна картка	1.1. Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської згідно правил зберігання і у відповідності із сертифікатом про термін зберігання заводу-виготовлювача. Основні (запасні) кількості цих речовин, які визначаються відповідно до Типових переліків, зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами хіміко – бактеріологічної лабораторії. 1.2. Кожний реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці. 1.3. Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах. У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини — у посуді з полімерних матеріалів. 1.4. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних банках також з притертими пробками. 1.5. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того відповідно до ГОСТ 3885-73 «Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркування» на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебезпечних властивостей: червона — «Вогненебезпечне», жовта — «Отрута», блакитна — «Вибухонебезпечне»,зелена —«Берегти від води». 1.6. Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється. Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
2.	Отримати інструктаж з безпеки праці
3.	1. Вивчити вимоги безпечного зберігання хімічних реактивів
	2. Вивчити правила зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин		2.1. Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують в лабораторії хіміко – бактеріологічного аналізу, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи: — речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати; — самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію; — легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я; до них належать: 1) рідкі речовини: бензин, бензен (бензол), ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір (етер) тощо; 2) тверді речовини: фосфор червоний та інші; — речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна і сульфатна кислоти, оксид хрому (V), перманганат калію та інші; — горючі речовини: сірка, вугілля та інші. Кожна з перелічених груп речовин повинна зберігатися окремо одна від одної. 2.2. Склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005— 0,01 м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках наносять знак 1.1 або 2.1, ГОСТ 12.4.026-76 «Кольори сигнальні і знаки безпеки». Ящик має металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика перелічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться в ньому. Ящики встановлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів. 2.3. При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткових заходів безпеки, а саме: — діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при його зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина — пероксид етилу; — металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском; — перманганат калію, пероксид водню, та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками — вугіллям, сіркою, крохмалем тощо; — металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом; — при зберіганні перманганату калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахує внаслідок стикання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі; при змочуванні порошку перманганату калію міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мn₂О₃), який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух. 2.4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі. 2.5. Кристалічний йод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою. 2.6. У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.
	3.Вивчити правила зберігання токсичних речовин		3.1.На внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням розміщених для зберігання максимальних мас або об'ємів речовин, який затверджений наказом по навчальному закладу. Примітка: У сейфі зберігають: - верхня полиця: бром, амонію дихромат, барію нітрат, оксид, хлорид, калію гідроксид, калію дихромат, роданід, хромат, кобальту сульфат, натрію сульфіт нонагідрат, натрію фторид, натрію гідроксид, нікелю сульфат, хрому (III) хлорид, плюмбуму ацетат, аргентуму нітрат, цинку сульфат, йод кристалічний; - нижня полиця: хлорметилен (метиленхлорид), фенол, анілін. 3.2. Не дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і перефасовувати із заводської тари реактиви і матеріали. позначками х, хх. 3.3. Розчини формаліну з масовою часткою речовини вище 5% необхідно зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами. 3.4. Лужні метали дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і горючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.
	4. Визначити хімічні реактиви за зовнішнім виглядом		4.1.Кислоти – це сполуки, які при електролітичній дисоціації утворюють іони водню. У водневих розчинах кислоти дисоціюють на іони водню і кислот ний залишок. Кількість атомів водню, яка здатна заміщуватись металами з утворенням солей, визначає основність кислот. Розрізняють кислоти одноосновні (HCl, HNO₃), двохосновні (H₂SO₄) і трьохосновні (H₃PO₄). За походженням кислоти бувають органічні (оцтова, лимонна) і неорга-нічні (сірчана, соляна, азотна), за агрегатним станом – тверді (борна, лимона, стеаринова та ін.) і рідкі (соляна, азотна, фосфорна, сірчана та ін.). Серед неорганічних кислот найбільше значення мають сірчана, азотна і соляна кислоти. 4.1.1.Сірчана кислота (H₂SO₄) – важка, масляниста, безколірна, досить гігроскопічна рідина питомою вагою 1840,7 кг\м3, температура плавлення 10,45 С, температура кипіння 296,2 С. Реагуючи з водою, сірчана кислота виділяє велику кількість тепла, що супроводжується “кипінням ” і розбризкуванням рідини. Тому для приготування розбавлених розчинів необхідно більш важку концентровану кислоту тонкою цівкою добавляти до води. Концентрована сірчана кислота вступає в реакцію майже з усіма металами, утворюючи кислі солі (гідросульфати) і середні солі (сульфати). Вони спричиняють сильні опіки. 4.1.2.Соляна (HCl), або хлористоводнева, кислота – розчин хлористого водню у воді. Взаємодіє з багатьма металами і окисами. Соляна кислота – безколірна “димляча” на повітрі рідина (технічна соляна кислота жовтувата із-за домішок Fe, Cl₂ та ін.). Максимальна концентрація соляної кислоти (при температурі 20 С) 36% за масою, питома вага такого розчину 1180 кг/м³. 4.1.3.Азотна кислота (HNO₃) – сильна кислота, яка характеризується ярко вираженими окиснюючими властивостями. За зовнішнім виглядом це безколірна рідина з різким удушливим запахом; питома вага 1520 кг/м³; температура плавлення 41,15^º С; температура кипіння 84^º С. При кипінні і на світлі розкладається, виділяючи NO₂ і забарвлюється в бурий колір. З водою азотна кислота змішується в будь-яких співвідношеннях. Тваринні і рослинні тканини при дії на них азотної кислоти дуже швидко руйнуються. Азотна кислота, реагуючи з металами, утворює солі (нітрати).
4.	Прибрати робоче місце
5.	Написати звіт про виконану роботу

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л.І.

План заняття

Виробничого навчання №5

Тема заняття: Ознайомлення з основними типами терезів. Вивчення правил зважування

Мета заняття: навчальна – ознайомити учнів з основними типами терезів, засвоїти трудові прийоми і навики при вивченні правил зважування.

виховна – продовжувати виховувати в учнів почуття бережливого ставлення до терезів, скляного посуду та лабораторного посуду в цілому.

розвиваюча - продовжувати розвивати в учнів логічне мислення при ознайомленні з основними типами терезів, при вивченні правил зважування, а також вміння аналізувати та робити висновки.

Навчально – матеріальне оснащення: техно-хімічні терези, аналітичні терези, чашечні терези, циферблатні терези, електронні терези, Інструкційно-технологічна картка №5, інструкція з охорони праці №91-ОП під час роботи з технохімічними та аналітичними терезами під час навчально-виробничого процесу, інструкція з охорони праці №53-ОП під час роботи з електронними терезами під час навчально-виробничого процесу .

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Перевірити знання учнів по темі: „Ваги і зважування”.

2.3. Провести інструктаж з учнями про безпечні методи та прийоми виконання завдання

2.4. Показати практичне виконання трудових прийомів при ознайомленні з основними типами терезів, вивченні правил зважування:

- підготовка робочого місця;

- вивчення правил зважування на чашечних терезах

- вивчення правил зважування на техно-хімічних терезах

- вивчення правил зважування на аналітичних терезах

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при роботі з чашечними, техно-хімічними, аналітичними та електронними терезами;

- перевірити виконання учнями правил безпеки праці.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Повторити теоретичний матеріал по темі „Зважування”. Підготуватись до слідуючого виробничого заняття по темі „Зважування рідин, сипучих матеріалів”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л. І.

Перевірив:________________________________

ІНСТРУКЦІЙНО – ТЕХОЛОГІЧНА КАРТКА № 5

ТЕМА: Ознайомлення з основними типами терезів. Вивчення правил зважування.

МЕТА: Ознайомитись з основними типами терезів, засвоїти трудові прийоми і навики при вивченні правил зважування.

Час виконання: 6 год.

№ п/п	Завдання і послідовність виконання	Інструменти обладнання, матеріали	Вказівки для виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі „Ваги і зважування”	техно-хімічні терези, аналітичні терези, чашечні терези, циферблатні терези, електронні терези, Інструкційно-технологічна картка, інструкція з охорони праці під час роботи з технохімічними та аналітичними терезами під час навчально-виробничого процесу, інструкція з охорони праці №53-ОП під час роботи з електронними терезами під час навчально-виробничого процесу .	Аптечні терези (мал. 1) складаються з коромисла (8), що несе стрілку (2) і опирається своєю опорною призмою на кільцеподібну подушку, запресовану в обіймиці (1) з кільцем (3). Щічки (4) оберігають призму від зісковзування з обіймиці. На кінцях коромисла прикріплені вантажоприймальні призми (5), на які прикріплені сережки (6). До останніх на шовкових шнурах підвішені пластмасові шальки (7). У сучасних конструкціях аптечних терезів шовкові шнурки можуть бути замінені на спеціальні тримачі шальок, що виготовляються із спеціального дроту. Аптечні ручні терези застосовують для відважування сипких речовин у кількості 0,01—100 г. Мал. 1. Аптечні терези: 1 — обіймнця; 2 — стрілка; 3 — кільце; 4 — щічки; 5 — вантажоприймальні призми; в — сережки; 7 — тальки; 8 — коромисло
2.	Отримати інструктаж з безпеки праці
3.	Вивчити правила роботи на аптечних (ручних) терезах
3.1.	При зважуванні терези беруть за кільце обіймиці великим і вказівним пальцями лівої руки так, щоб середній і безіменний пальці, не торкаючись обіймиці, могли обмежувати коливання стрілки як в один, так і в другий бік, а після зважування притримувати стрілку посередині обіймиці. Чутливість терезів перевіряють шляхом визначення мінімального навантаження (мг), яке спричинило стандартне відхилення від положення стрілки рівноваги. За стандартне відхилення для ручних терезів приймають вихід стрілки із обіймиці до половини своєї довжини. У неробочому стані аптечні терези зберігають у підвішеному стані на гачку спеціального штатива або ж у коробці.
4.	Порядок зважування на аналітичних терезах: 4.1. Перевіряють, чи не забруднені терези і чи правильно вони встановлені; перевіряють наявність усіх різноважок у комплекті. 4.2. Вмикають терези в освітлювальну мережу. 4.3. Перевіряють нульову точку. Для цього відкривають до відка-зу аретир і дивляться на екран вейтрографа. При ненавантажених терезах нуль шкали повинен точно збігатися з вертикальною відділковою лінією на екрані; якщо такого збігання немає, то невеликим поворотом головки коректора, що знаходиться вище від ручки аретира, його досягають. Таким чином можна установити нульову точку, якщо вона відхилена на 2—3 поділки. Якщо ж відхилення більше, необхідно налагодити терези. 4.4. Кладуть предмет на ліву шальку терезів і зачиняють дверцята. 4.5. Відчиняють праві дверцята і починають підбирати різноважки, починаючи від більшої до меншої по черзі. Після кожної поставленої різноважки відчиняють аретир і дивляться, куди відхиляється стрілка терезів. Повністю відчиняти при цьому аретир не можна ! Ручку аретира повертають настільки, щоб було чітко видно, куди відхиляється стрілка. Якщо чергова різноважка покаже, що маса її велика, треба зменшити масу поставлених різноважок на 1 г і починати підбирати частки грама. 4.6. Спочатку підбирають десяті частки грама, повертаючи відповідний диск, і суміщують з показником різні цифри. При кожному повороті диска терези необхідно попередньо аретувати. Коли навантаження, навішане цим диском, виявиться великим, його зменшують на 0,1 г. 4.7. Підбирають соті частки грама, повертаючи відповідний диск. 4.8. Знайшовши певну масу з точністю до 0,01 г, відчиняють аретир повністю і знімають показники шкали за допомогою вейтографа. Великі поділки шкали позначені цифрами із знаком плюс або мінус. Знак плюс означає, що величину відліку треба додати, а знак мінус — що величину відліку треба відняти. Важко підібрати соті частки грама так, щоб відлік по шкалі був із знаком плюс. 4.9. Записують результат зважування в робочий журнал. Маса зважуваного предмета (речовини) повинна бути записана в журнал з точністю до четвертого знака після коми.		Аналітичні терези дуже точний і делікатний прилад, на якому можна зважувати з точністю до 0,0001—0,0002 г. Максимальне навантаження терезів 200 г. Приступаючи до роботи, слід пам'ятати, що аналітичні терези — один з найточніших і дуже важливих вимірювальних приладів у лабораторіях кількісного аналізу. Поводитися з ними треба обережно (мал. 2. Крім названих, існують ще й торсійні терези (мал. 3). Мол. 2. Аналітичні терези Мал.3. Торсійні терези: 1 — шкала; 2 — ручка; 3 — стрілки; 4 — лінія рівноваги; 5 — ручка аретира; в — головка регулятора; 7 — футляр для чашечок; 8 — установчий гвинт; 9 — рівень Правила роботи на аналітичних терезах 1) Перед кожним зважуванням необхідно перевіряти стан терезів. Акуратно витерти пил, перевірити нульову точку. 2). При виявленні неполадок не лагодити терези самому. 3) Не можна допускати ніяких зіткнень з неаретованими терезами. Опускати і піднімати аретир треба обережно плавним поворотом ручки. 4). Не зсувати терези з місця. 5). Не перевантажувати терези (> 200 г). 6) Категорично забороняється зважувати речовини безпосередньо на шальці терезів. Зважувану речовину поміщають в бюкс, тигель, або на годинникове скельце. 7) Додавати або зменшувати кількість речовини, яку зважують, можна тільки поза футляром терезів. 8) Не можна зважувати гарячі або дуже холодні предмети, а також мокрі і брудні. Зважувані предмети повинні мати температуру вагової кімнати, для цього їх треба покласти на 1 б—20 хв біля терезів. 9) Проводити усі зважування одного аналізу треба на одних і тих самих терезах, користуючись одними і тими ж різноважками. 10). Після закінчення зважування необхідно переконатися, що терези аретовані, навантаження знято, дверцята повністю зачинені. Взяття наважки Наважкою називається певна кількість речовини, зважена на аналітичних терезах. Речовину зважують у бюксі або на годинниковому скельці на аналітичних терезах з точністю до 0,0002 г. 1. Перевіряють, щоб бюкс або годинникове скельце були чистими і абсолютно сухими. 2. Дотримуючись усіх правил зважування, зважують бюкс або годинникове скельце. 3. Додають масу бюкса або скельця з масою необхідної наважки, визначаючи їх загальну масу. 4. Знімають з терезів навантаження, відповідне масі бюкса і кладуть нове, рівне загальній масі бюкса і наважки. 5. Знімають бюкс із терезів, насипають у нього трохи речовини і знову кладуть на терези. Обережно відкриваючи аретир, спостерігають за відхиленням стрілки і встановлюють, мало чи багато речовини в бюксі. Досипають або відсипають речовину, знімаючи бюкс із шальки терезів, доки не набереться потрібна маса.
АЛГОРИТМ № 1 Правила зважування на технохімічних терезах 1. Перевірте справність терезів (мал. 4). 2. Зрівноважте терези. 3. Насипте зважуваний матеріал на чистий листок паперу, на годинникове скло, в бюкс або скляночку. 4. Стежте за відхиленням стрілки терезів, вивільняючи аретир. 5. Підбирайте різноважки або набирайте потрібну кількість матеріалу доти, поки терези не будуть зрівноважені, тобто стрілка не буде стояти на нулю шкали. 6. Підрахуйте отримані значення маси за порожніми гніздами, запишіть результати зважування в робочий журнал. 7. Різноважки складіть у футляр. Мал. 4. Технохімічні терези: 1 — шальки; 2 — опорні гвинти; 3 — ручка аретира; 4 — шкала; 5 — стрілка; в — висок; 7 — увальні гайки; 8 — коромисло АЛГОРИТМ № 2 Правила зважування на аналітичних терезах 1. Перевірте стан терезів: витріть пил і забруднення спеціальним гладким пензлем. 2. Покладіть праворуч від терезів різноважки, а зліва — ексикатор або зважуваний предмет. 3. Увімкніть терези в освітлювальну мережу. 4. Установіть нульову точку терезів. 5. Відчиніть ліві дверцята терезів і поставте в центр лівої шальки предмет, який потрібно зважити, після цього закрийте дверцята. 6. Відчиніть праві дверцята. Візьміть пінцетом грамову гирку і покладіть її в центр шальки терезів. 7. Поверніть лівою рукою ручку аретира і помітьте, куди відхиляється стрілка. Не відкривайте повністю аретир. 8. Повертайте обережно ручку аретира. Якщо поставлена різно-важка покаже, що маса її велика, зменшіть масу поставлених різноважок на 1 г і починайте підбирати частки грама. 9 . Підбирайте спочатку десяті частки грама, повертаючи відповідний диск. 10. Аретуйте терези попередньо при кожному повороті диска. 1 1 . Підбирайте соті частки грама, повертаючи відповідний диск . 12. Відчиніть аретир повністю, знайшовши певну масу з точністю до 0,01 г. 13 . Зніміть показники шкали за допомогою вейтографа (великі поділки шкали позначені цифрами із знаком плюс або мінус. Знак плюс означає, що величину відліку треба додати, а знак мінус — що величину відліку треба відняти). 14 . Запишіть результат зважування в робочий журнал з точністю до четвертого знака після коми.
4.	Прибрати робоче місце
5.	Написати звіт про виконану роботу

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л. І.

План заняття

Виробничого навчання №6

Тема заняття: Зважування рідин, сипучих матеріалів

Мета заняття: навчальна – навчити учнів зважувати рідини та сипучі матеріали, засвоїти трудові прийоми і навики при зважуванні рідин та сипучих матеріалів.

розвиваюча - продовжувати розвивати в учнів логічне мислення при зважуванні рідин та сипучих матеріалів, а також вміння аналізувати та робити висновки.

Навчально – матеріальне оснащення: техно-хімічні терези, аналітичні терези, чашечні терези, колби і стакани для зважування, цукор, кухонна сіль, дистильована вода, олія, Інструкційно-технологічна картка №6, інструкція з охорони праці №91-ОП під час роботи з технохімічними та аналітичними терезами під час навчально-виробничого процесу, інструкція з охорони праці №56-ОП під час роботи із скляним посудом під час навчально-виробничого процесу .

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Перевірити знання учнів по темі: „Ваги і зважування”.

2.3. Провести інструктаж з учнями про безпечні методи та прийоми виконання завдання

- підготовка робочого місця;

- зважування рідин

- зважування сипучих матеріалів

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при роботі з чашечними, техно-хімічними, аналітичними терезами та зважування рідин та сипучих матеріалів;

- перевірити виконання учнями правил безпеки праці.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Повторити теоретичний матеріал по темі „Розчини”. Підготуватись до слідуючого виробничого заняття по темі „Проведення розрахунків для приготування розчинів”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л. І.

Перевірив:________________________________

ІНСТРУКЦІЙНО – ТЕХОЛОГІЧНА КАРТКА № 6

ТЕМА: Зважування рідин, сипучих матеріалів.

МЕТА: Навчитись зважувати рідини та сипучі матеріали, засвоїти трудові прийоми і навики при зважуванні рідин та сипучих матеріалів.

Час виконання: 6 год.

№ п/п	Завдання і послідовність виконання	Інструменти обладнання, матеріали	Вказівки для виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі „Ваги і зважування”	Технохімічні ваги, набір різноважок, металевий бюкс, цукор, борошно, кухонна сіль, шпатель або совочок, пінцет	Відрегулювати ваги по відвісу можна за допомогою, установчих ніжок. Якщо після включення ваг стрілка відхиляється в одну сторону більше ніж в іншу, то рівновагу можна встановити за допомогою установочних гайок. Ваги повинні бути чисті. Отруйні речовини потрібно зважувати в закритій тарі в резинових рукавичках. Різноважки з футляру і у футляр потрібно брати пінцетом.
2.	Отримати інструктаж з безпеки праці
3.	Підготувати робоче місце до виконання даного завдання
4.	Провести зважування сипучих речовин (цукру)
5.	Провести зважування 35, 5 г цукру
5.1.	Відрегулювати ваги повідвісу
5.2.	Опустити ручку аретира і відрегулювати ваги по стрілці
5.3.	На ліву чашку покласти різноважки масою 35, 5 г
5.4.	На праву чашку насипати необхідну масу сипучої речовини (цукру)
5.5.	Зважити необхідну кількість цукру
6.	Провести зважування рідких речовин (хлоридної кислоти)	Технохімічні ваги, набір різноважок, стакан, колба, рідина (хлоридна кислота, вода).
6.1.	Відрегулювати ваги
6.2.	Провести зважування
6.2.1.	Зважити порожній стерильний стакан
6.2.2.	Налити рідину в стакан (хлоридну кислоту)
6.2.3.	Зважити рідину із стаканом
6.2.4.	Знайти масу рідини шляхом віднімання
7.	Зважити колбу з рідиною (водою)
7.1.	Вилити рідину з колби і зважити її
7.1.	Вилити рідину з колби і зважити її
7.2.	Знайти масу рідини шляхом віднімання
8.	Прибрати робоче місце
9.	Написати звіт про виконану роботу
Правила безпеки праці при виконанні даного завдання: 1. Працювати в спецодязі 2. Перевірити чи правильно встановленні ваги. 3. Прибрати зі столу зайві предмети. 4. Зважування проводити сидячи. 5. Зважування потрібно проводити обережно, щоб зважуючи речовина не потрапила на чашки ваг. 6. Зважувати речовини потрібно в спеціальній тарі. 7. Отруйні речовини потрібно зважувати в закритій тарі і в резинових рукавицях. 8. Різноважки потрібно брати тільки пінцетом
Контрольні запитання: 1. З якою точністю можна зважувати на технохімічних терезах? 2. Як правильно потрібно зважувати рідкі речовини? 3. Як правильно потрібно зважувати сипучі матеріали?

Розробив майстер в/н_____________________ Дем’янчук Л. І.

План заняття

Виробничого навчання №7

Тема заняття: Проведення розрахунків для приготування розчинів

Мета заняття: навчальна – навчити учнів проводити розрахунки для приготування розчинів, засвоїти трудові прийоми і навики при проведенні розрахунків для приготування розчинів.

виховна – продовжувати виховувати в учнів почуття бережливого ставлення до терезів, скляного посуду та лабораторного посуду, а також хімічних реактивів в цілому.

розвиваюча - продовжувати розвивати в учнів логічне мислення при проведенні розрахунків для приготування розчинів, а також вміння аналізувати та робити висновки.

Навчально – матеріальне оснащення: техно-хімічні терези, аналітичні терези, чашечні терези, колби і стакани для зважування, цукор, кухонна сіль, дистильована вода, олія, Інструкційно-технологічна картка №7, інструкція з охорони праці №126-ОП під час приготування точних, молярних, нормальних та стандартних розчинів

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Перевірити знання учнів по темі: „Розчини”.

2.3. Провести інструктаж з учнями про безпечні методи та прийоми виконання завдання

2.4. Показати практичне виконання трудових прийомів при проведенні розрахунків для приготування розчинів:

- підготовка робочого місця;

- проведення розрахунків для процентних розчинів

- проведення розрахунків для молярних розчинів

- проведення розрахунків для нормальних розчинів

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при проведенні розрахунків для приготування розчинів;

- перевірити виконання учнями правил безпеки праці.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Повторити теоретичний матеріал по темі „Розчини”. Підготуватись до слідуючого виробничого заняття по темі „Приготування процентних, молярних, нормальних розчинів”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л. І.

Перевірив:________________________________

ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА № 7

ТЕМА: Проведення розрахунків по приготуванню розчинів.

МЕТА: Навчитись правильно проводити розрахунки при приготуванні розчинів.

Час виконання: 6 годин

№ п/п	Зміст завдання і послідовність виконання	Інструменти обладнання, матеріали	Вказівки для виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі „Розчини”	Технохімічні терези, колба на 1,5 літра, набір різноважок, кухонна сіль, дистильована вода, скляна паличка.
2.	Отримати інструктаж з безпеки праці
3.	Підготувати робоче місце до виконання даного завдання
4.	Приготувати 1,5 кг 15%-го розчину кухонної солі (NaCl)
4.1.	Розрахувати необхідну кількість солі за пропорцією: 1000 – 15 1500 – х , х = ...
4.2.	Розрахувати необхідну кількість води шляхом віднімання
4.3.	В колбу на 1,5 л налити півколби дистильованої води
4.4.	Відважити необхідну кількість солі і всипати її у колбу, потім долити воду до мітки, перемішати скляною паличкою і спостерігати за розчинністю на світлі
5.	Приготувати 1М розчин кухонної солі	Технохімічні ваги, набір різноважок, колба на 1 л, дистильована вода, кухонна сіль, таблиця Д.І. Менделєєва	Молярним називається розчин , в 1000мл якого міститься 1 моль розчиненої речовини.
5.1.	Визначити молекулярну масу кухонної солі за допомогою таблиці Менделєєва
5.2.	На технохімічних терезах відважити необхідну кількість кухонної солі
5.3.	В колбу на 1 л налити півколби дистильованої води і всипати наважку у колбу
5.4.	Перемішати круговими обертами до повного розчинення солі
5.5.	Розчин довести дистильованою водою до мітки
6	Приготувати 5%-ий розчин хлоридної кислоти	технохімічні терези, наважка хлоридної кислоти (НСl), колба на 250мл, лійка, дистильована вода	Приготувати 5%-ий розчин хлоридної кислоти – це означає, що в 100мл розчину, знаходиться 5мл хлоридної кислоти і 95 мл дистильованої води, тоді визначити скільки солі потрібно на 250 мл. 250:100=12,5г; 2,5∙5=12,5г розчиненої речовини, 250-12.5= 237,5г розчинника
6.1.	Відважити 12,5 г солі
6.2.	Відважити 237,5 г дистильованої води
6.3.	В колбу на 250 мл налити півколби дистильованої води
6.4.	В колбу налити через лійку наважку хлоридної кислоти (12,5г)
6.5.	Повернути колбу до світла і спостерігати за розчинністю
6.6.	Долити решту дистильованої води
7.	Приготувати 0.1нормальний розчин цукру (С₁₂Н₂₂О₁₁)	Технохімічні терези, набір різноважок, колба на 1.л, дистильована вода, цукор, таблиця Менделеєва
7.1.	Знайти молекулярну масу цукру за допомогою таблиці Менделєєва
7.2.	Знайти скільки потрібно цукру, щоб приготувати 0.1 н. розчин цукру m(цукру) = М(цукру)∙ 0,1
7.3.	Відважити необхідну масу цукру
7.4.	В колбу на 1л налити півколби дистильованої води
7.5.	Всипати наважку в колбу і перемішати коловими обертами
7.6.	Повернути колбу до світла і спостерігати за розчинністю
7.7.	Долити до мітки дистильованої води
8.	Прибрати робоче місце
9.	Написати звіт про виконану роботу
Правила безпеки праці при виконанні даного завдання: 1. Працювати в спецодязі 2. Всі водні розчини готувати тільки з дистильованою водою. 3. Всі розчини потрібно готувати тільки в чисто вимитому посуді. 4. Розчини, що швидко псуються потрібно зберігати в темному посуді і місці. 5. Обережно працювати з розчинниками, які шкідливо діють на шкіру, одяг, взуття.. 6. Користуватись хімічними реактивами, які мають етикетки і чіткі надписи. 7. Відважувати речовини чітко і акуратно.
Контрольні запитання: 1. Що таке розчинник, розчинена речовина? Який процес називають розчиненням? Поясніть суть процесу розчинення? 2. Які речовини вважають добре розчинними, малорозчинними, практично нерозчинними? 3. Яке значення мають розчини в житті людини?

Розробив майстер в/н_____________________ Дем’янчук Л. І.

План заняття

Виробничого навчання №8

Тема заняття: Приготування точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів

Мета заняття: навчальна – навчити учнів готувати точні, молярні, нормальні і стандартні розчини, засвоїти трудові прийоми і навики при готуванні точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів.

виховна – продовжувати виховувати в учнів почуття бережливого ставлення до терезів, скляного посуду та лабораторного посуду, а також хімічних реактивів в цілому при приготуванні розчинів.

розвиваюча - продовжувати розвивати в учнів логічне мислення при готуванні точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів, а також вміння аналізувати та робити висновки.

Навчально – матеріальне оснащення: техно-хімічні терези, аналітичні терези, чашечні терези, колби і стакани для зважування, цукор, кухонна сіль, дистильована вода, олія, кислоти, Інструкційно-технологічна картка №8, інструкція з охорони праці №126-ОП під час готування точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Перевірити знання учнів по темі: „Розчини”.

2.3. Провести інструктаж з учнями про безпечні методи та прийоми виконання завдання

2.4. Показати практичне виконання трудових прийомів при готуванні точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів.:

- підготовка робочого місця;

- приготування процентних розчинів

- приготування молярних розчинів

- приготування нормальних розчинів

- приготування стандартних розчинів

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при готуванні точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів;

- перевірити виконання учнями правил безпеки праці.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Повторити теоретичний матеріал по темі „Фільтрування”. Підготуватись до слідуючого виробничого заняття по темі „Вивчення техніки фільтрування”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л. І.

Перевірив:________________________________

Інструкційно-технологічна картка №8

ТЕМА: Приготування точних, молярних, нормальних і стандартних розчинів.

МЕТА: навчитися практично готувати точні, молярні, нормальні і стандартні розчини.

Час виконання: 6годин.

№ п/п	Зміст завдання і послідовність виконання	Інструменти, обладнання, матеріали	Вказівки до виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі „Розчини”	Технохімічні терези, колба на 1л, дистильована вода, таблиця Менделєєва, кухонна сіль, інструкційно-технологічна картка №8, інструкція з охорони праці	Молярну масу кухонної солі можна знайти, користуючись таблицею Менделєєва. Воду доливати по нижньому меніксу. Звернути увагу на розчинність
2.	Отримати інструктаж з охорони праці Інструкція № 126-ОП.
3.	Підготувати робоче до виконання даного завдання
4.	Приготувати молярний розчин
4.1.	Приготувати 1М розчин кухонної солі (NaCl)
4.2.	Знайти молярну масу NaCl: М(NaCl) = Ar(Na)+Ar(Cl)
4.3	В мірну колбу на 1 л налити півколби дистильованої води, всипати наважку NaCl і долити води до мітки (для точності доливати до мітки піпеткою)
4.4.	Розчинити сіль і спостерігати за розчинністю до світла
5.	Приготувати нормальний розчин	Сульфатна кислота, дистильована вода, колба на 1 л. піпетка, таблиця Менделєєва	Проводити розрахунки по таблицях. Зважувати потрібно точно. Доливати воду по нижньому меніксу (для точності користуватися піпеткою). Розчинність спостерігати на світлі
5.1.	Нормальний розчин – грам-еквівалнет розчиненої речовини в 1л розчину
5.2.	Грам-еквівалент знаходять по формулі: М Е = --- , де М – молярна маса, Н Н - основність
5.3.	Приготувати 1н. розчин сульфатної кислоти (H₂SO₄)
5.3.1.	Знайти молярну масу H₂SO₄
5.3.2.	Знайти основність по таблиці
5.3.3.	Підставити у формулу знайдений грам-еквівалент
5.4.4.	Відміряти ту кількість кислоти, яку нам необхідно
5.4.5.	В колбу на 1 л налити півколби дистильованої води
5.4.6	Помістити кислоту в колбу і долити до мітки води
5.4.7.	Провести розчинність
6.	Приготувати відсотковий розчин	технохімічні терези, наважка, колба на 100 мл, лійка, мірний стакан, дистильована вода	10%-ий розчин – це розчин, в 100 г якого міститься 10 г солі і 90 мл дистильованої води. Воду доливати акуратно, щоб не утворювались бульбашки.
6.1.	Приготувати 10%-ий розчин кухонної солі (NaCl)
6.2.	Відважити 10 г кухонної солі
6.3.	Відміряти мірним циліндром 90 мл дистильованої води
6.4.	В колбу на 100 мл долити до половини дистильованої води і всипати наважку
6.5.	Розчинити сіль у воді
6.6.	Долити решту дистильованої води
7.	Приготувати стандартний розчин СuSO₄ ∙ 5H₂O	дистильована вода, таблиця Менделєєва, мірна колба на 100 мл, СuSO₄ ∙ 5H₂O
7.1.	Кількість речовини (в г) необхідно для отримання такого розчину визначають по формулі: М₁∙Т∙V а = ----------------, де M₂(А) М₁ – молекулярна маса СuSO₄ ∙ 5H₂O Т – титр розчину по визначенню речовини (г/мл) V – заданий об’єм (мл) М₂(А) – молекулярна маса даної речовини
7.2.	Приготувати достатню кількість першого розчину, наприклад 100мл.
7.3.	В даному випадку М₁= 249,68; Ar_Cu= 63,54
7.4.	Так як 1 мл розчину містив 1мг міді (Т= 0,001г/мл), знаходимо по формулі: 249,68 ∙ 0,001 ∙ 100 а = ----------------------- 63,54
7.5.	Наважку солі помістити в мірну колбу ємністю 100мл і долити до мітки водою
8.	Прибрати робоче місце
9.	Написати звіт про виконану роботу

	Контрольні запитання: 1. Дайте визначення еквівалента та еквівалентної маси речовини. 2. Що таке титр? 3.Як впливають температура і тиск на розчинність твердих, рідких та газоподібних розчинів?

Розробив майстер в/н_____________ Дем’янчук Л. І.

План заняття

Виробничого навчання №9

Тема заняття: Безпека праці при фільтруванні. Вивчення техніки фільтрування, ознайомлення з фільтрувальними матеріалами

Мета заняття: навчальна – ознайомити учнів з фільтрувальними матеріалами, засвоїти трудові прийоми і навики при вивченні техніки фільтрування.

виховна – продовжувати виховувати в учнів почуття бережливого ставлення до скляного посуду та лабораторного посуду в цілому, а також фільтрувальних матеріалів.

розвиваюча - продовжувати розвивати в учнів логічне мислення при фільтруванні, а також вміння аналізувати та робити висновки.

Навчально – матеріальне оснащення: колби для фільтрування, фільтрувальний папір, дистильована вода, пісок, Інструкційно-технологічна картка №9, інструкція з охорони праці під час фільтрування

Хід заняття:

І. Організаційна частина:

1.1 Перевірити наявність учнів на занятті.

1.2. Перевірити зовнішній вигляд учнів.

1.3. Перевірити готовність учнів до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Повідомити тему, мету та завдання.

2.2. Перевірити знання учнів по темі: „Фільтрування”.

2.3. Провести інструктаж з учнями про безпечні методи та прийоми виконання завдання

2.4. Показати практичне виконання трудових прийомів при фільтруванні. Вивчення техніки фільтрування, ознайомлення з фільтрувальними матеріалами:

- підготовка робочого місця;

- вивчення правил безпеки при фільтруванні

- ознайомлення з фільтрувальними матеріалами

- вивчення техніки фільтрування

- приготування стандартних розчинів

ІІІ. Поточний інструктаж:

3.1. Самостійна робота учнів:

- виконання учнями самостійно-практичного завдання на робочих місцях.

3.2. Цільовий обхід:

- перевірити правильність організації робочого місця;

- перевірити правильність виконання завдання;

- перевірити правильність дотримання технічних умов при ознайомленні з фільтрувальними матеріалами та техніки фільтрування;

- перевірити виконання учнями правил безпеки праці.

3.3. Прийняти та оцінити роботу

ІV. Заключний інструктаж:

4.1. Підвести підсумки роботи групи при виконанні завдання.

4.2. Аналіз роботи окремих учнів при виконанні завдання.

4.3. Аналіз помилок при виконанні завдання, їх причини та шляхи попередження.

4.4. Оголосити оцінки за виконане завдання.

4.5. Домашнє завдання: Підготуватися до перевірочних робіт”.

4.6. Прибрати робоче місце.

Розробив майстер в/н ___________ Дем’янчук Л.І.

Перевірив:________________________________

НСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА №9

ТЕМА: Безпека праці при фільтруванні. Вивчення техніки фільтрування.

МЕТА: вивчити правила безпеки праці при фільтруванні, засвоїти основні прийоми і навики при фільтруванні, навчитися складати прості і складні паперові фільтри та способи фільтруванні..

Час виконання: 6 годин

№ п/п	Зміст завдання і послідовність виконання	Інструменти обладнання матеріали	Вказівки для виконання завдання
1.	Повторити теоретичний матеріал по темі: „Фільтрування”	Фільтрувальні матеріали: волокнисті(вата, вовна, тканини, синтетичні волокна,); зернисті(кварцовий пісок); пористі(папір, кераміка); беззольні фільтри, скляні тиглі, лійки з пористим дном.	Фільтрувальними матеріалами можуть бути органічні та неорганічні речовини: *волокнисті* (вата, вовна, тканини, синтетичні волокна); *зернисті* (кварцовий пісок); пористі (папір, кераміка). Вибір фільтрувального матеріалу залежить від вимог до чистоти розчину, а також від його властивостей. Щоб відокремити від розчину нерозчинні домішки, його фільтрують крізь дрібнопористий матеріал, який затримує нерозчинні частинки. Найчастіше фільтрують крізь фільтри, які виготовляють з фільтрувального паперу. Для цього вирізують квадратик з фільтрувального паперу, складають його вдвоє, а потім ще раз удвоє. Складений вчетверо квадрат обрізують по дузі кола так, щоб утворився сектор. Потім відхиляють один шар паперу в секторі і одержують конус. Його вставляють у лійку так, щоб він усією поверхнею щільно прилягав до поверхні лійки, змочують фільтр водою і обережно притискують до стінок лійки. Розмір фільтра потрібно вибирати такий, щоб верхній край уставленого в лійку фільтра був нижче від верхнього краю лійки не менше ніж на 0,5 см. Для фільтрування осадів у гравіметричному аналізі використовують *беззольні фільтри.* Беззольні фільтри бувають різного діаметра (5—15 см). На кожній пачці зазначено масу золи одного фільтра, яка не перевищує 0,1 мг. За розміром пор беззольні фільтри поділяють на три види: найщільніші (позначені синьою смужкою), проміжної щільності (білою), найменш щільні (червоною). Фільтри із синьою смужкою використовують для фільтрування дрібнокристалічних осадів (ВаSО₄). Для фільтрування аморфних осадів користуються фільтрами з червоною смужкою. Якщо осад після фільтрування не використовують, то фільтрувати можна за допомогою складчастого фільтра. Це буває набагато швидше, ніж через гладкий фільтр. Складчастий фільтр виготов- порядок складання простого фільтра ляють із гладкого фільтра: розкривають гладкий фільтр і перегинають його сектор послідовно то в один, то в другий бік у вигляді гармошки, її розправляють і одержують складчастий фільтр. Для фільтрування осадів, які переводять у вагову форму вису порядок складання складного фільтра шуванням, користуються скляними тиглями або лійками з пористим дном. Пористі пластинки виготовляють, опікаючи скляний порошок. Промисловість виготовляє чотири види таких тиглів і лійок, які різняться між собою розміром пор. Фільтрування через такі тиглі і лійки проводять під вакуумом. Відфільтрований і промитий осад можна в такому тиглі висушувати за температури до 180 °С (не вище!). Фільтрувати можна різними способами: у звичайних умовах, при нагріванні під вакуумом.
2.	Отримати інструктаж з безпеки праці
3.	Підготувати робоче місце для виконання завдання
4.	Ознайомитись з фільтрувальними матеріалами і правилами складання фільтрів з фільтрувального паперу.
5.	Вивчити техніку фільтрування у звичайних умовах		1.Покладіть у середину лійки який-небудь фільтрувальний матеріал (вату, папір). 2 .Приготуйте а фільтрувального паперу простий або складний фільтр. 3.Вкладіть фільтр у лійку так, щоб його верхній край був не нижче ніж на 0,5 - 1 см від позначки. 4.Змочіть вкладений фільтр дистильованою водою з промивали або фільтрувальним матеріалом і притисніть його пальцем до скла. 5.Закріпіть лійку на кільці штативу так, щоб кінець лійки торкався стінки посудини. 6.Зливайте рідину по скляній паличці, притиснувши до стінок лійки (рідина повинна стікати по паличці, не розбризкуючись). 7.Тримайте паличку лівою рукою вертикально над лійкою так, щоб нижній кінець палички був близько до фільтрату (паличка не повинна торкатися фільтра, щоб не порвати його).
7.	Прибрати робоче місце
8.	Написати звіт про виконану роботу
		Контрольні запитання: 1) Що таке фільтрування? 2) Які існують фільтрувальні матеріали? 3) Які є способи фільтрування? У чому їхня суть?

Розробив майстер в/н_____________________ Дем’янчук Л. І.

Демянчук Людмила

понеділок, 7 березня 2016 р.

Документація майстра виробничого навчання по професії: "Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу" (додаток2)

II. В И Р О Б Н И Ч А П Р А К Т И К А

- Ознайомлення з програмою виробничого навчання.

- Ознайомлення з лабораторією, робочими місцями, порядком одержання і здавання інструментів, пристроїв, лабораторних приладів і реактивів.

З н а є

У м і є

Немає коментарів:

Дописати коментар

понеділок, 7 березня 2016 р.

Документація майстра виробничого навчання по професії: "Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу" (додаток2)

II. В И Р О Б Н И Ч А П Р А К Т И К А

- Ознайомлення з програмою виробничого навчання.

- Ознайомлення з лабораторією, робочими місцями, порядком одержання і здавання інструментів, пристроїв, лабораторних приладів і реактивів.

З н а є

У м і є

Немає коментарів:

Дописати коментар

понеділок, 7 березня 2016 р.